• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org
    Директор АЦ "Эсхатон" - Олег Гуцуляк, Ph.D. - http://www.primordial.org.ua


Ярослав Галущак: «Студентські історичні зошити»: короткий бібліографічний огляд-дослідження

 Студентські історичні зошити«Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus!» «Отже, веселимося, поки молоді!» Так починають співати свій гімн юні студенти, молоді дослідники, наступна нова генерація науковців нашої молодої держави – України.

До речі, студент (від лат.) – учень вищого навчального закладу. У Стародавньому Римі та в Середньовічній Європі студентом називали кожного зайнятого процесом пізнання. З організацією в ХІІ столітті університетів термін «студент» застосовували до тих, хто навчався і до тих, хто навчав (викладав) в університетах. А після введення в університетах вчених звань для викладачів (магістра, професора та ін.), студентами стали називати лише тих, хто в них навчається (студіює).

І ще, важливо, університет (від лат.)  — автономний вищий навчальний заклад (ВНЗ). В університеті об’єднується низка інститутів і факультетів для підготовки фахівців високої кваліфікації з точних, природничих та гуманітарних наук. Крім освітньої функції університети («Vivat Academia!») є науковими установами, в яких викладачі («Vivant professores!») спільно зі студентами («Vivant membra quaelibet!») виконують наукові дослідження.

Провідні університети мають свої видавництва, де друкують навчальну та наукову літературу. Залученню студентів до науково-дослідної роботи сприяють студентські наукові товариства («Semper sint in flore!»). Частина з них мають свої періодичні видання, на шпальтах яких студенти публікують свої цікаві ідеї, результати власних досліджень, пропонують амбітні проекти. Це дає можливість молодим дослідникам «засвітитися» в науковому світі, себто викликати до себе інтерес і зацікавлення з боку наукових кіл, подекуди навіть керівників великих проектів (або фірм), можливість навіть отримати грант та надалі просувати свою ідею (дослідження).

Таким шляхом пішли професорсько-викладацький колектив, молоді науковці та студентський актив Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ПНУС), а саме одного зі структурних його підрозділів – Інституту історії і політології (директор Інституту  — Кугутяк М. В.), започаткувавши в 2010 році публікацію збірника «Студентські історичні зошити». У збірнику вміщуються студентські статті, присвячені різноманітним питанням історії та етнології. А його авторський колектив («Vivat nostra civitas!») складають студенти українських і зарубіжних університетів. Дане видання адресоване для широкого кола читачів, які цікавляться історією рідного краю та зарубіжних держав.

А ось як про це сказано редколегією збірника у «Передньому слові» (Випуск 1, 2010): «Діяльність, історія будь-якого вузу – це насамперед студентський колектив, молодь, яка по своєму його розвиває, по своєму впливає на життя навчального закладу. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та, зокрема, один з перших факультетів – історичний (нині Інститут історії і політології)… мають чудові, славні традиції усестороннього студентського життя, спортивної та наукової діяльності, самодіяльності, благодійності тощо. Щороку молоді люди, працюючи над власними науковими темами, приймають участь у всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, відвідують конкурси наукових студентських робіт, на яких займають призові місця, тим самим перевіряючи власні можливості і створюючи позитивний імідж для інституту та університету загалом. Талант, успішність прикарпатського студента-історика неодноразово апробувався у цілій низці публікацій, як самостійних так і в співавторстві зі своїми науковими керівниками. Тематика, яка цікавить сучасну творчу молодь – найширшої хронології та географії, сягає від прадавньої історії до подій сучасного життя людства, від найвіддаленіших куточків земної кулі до актуальних питань рідного краю. Таке позиціонування власних намірів, планів, бажань, інтенсивного саморозвитку і самовдосконалення не може не тішити і не надихати на підтримку, допомогу, стимулювання студента до росту і професійної самореалізації. Багато з них ще на «студентській лавці» стають відомими молодими перспективними дослідниками, про яких іноді знають далеко за межами області. Зрозуміло, що поштовхом до такої публічності в першу чергу стають наукові статті та конференції… На відміну від європейських вузів, не кожен ВНЗ нашої держави має періодичне студентське видання з тієї чи іншої спеціальності. Тому, усвідомлюючи нагальність такої потреби, допомагаючи втілювати в життя нереалізовані наміри теперішньої молоді, перспективних молодих науковців, студентський актив та професорсько-викладацький склад Інституту поставив за мету організувати випуск щорічника «Студентські історичні зошити», який би об’єднав студентське товариство не тільки нашого університету, але й інших вузів України та держав Європи…

Проблематика, яка представлена… включає актуальні питання української історії, середньовіччя, проблем церковної минувшини, взаємовідносин із язичницьким світом, сторінки етнології та етнографії. При цьому творчий колектив видання зберігає за собою право на регулярну зміну рубрик, публікування праць, присвячених найрізноманітнішим аспектам вітчизняної та світової історії, культури, етнології, спеціальних дисциплін, джерелознавства та історіографії тощо…».

Збірник затверджено до друку Вченою радою Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

На сьогоднішній день здійснено шість випусків збірника (Вип. 1, 2010; Вип. 2, 2011; Вип.3, 2012; Вип. 4, 2013; Вип. 5, 2014; Вип. 6, 2015).

Редакційна рада збірника представлена не тільки викладачами але й найбільш активними студентами Інституту історії, політології і міжнародних відносин ПНУС: Головний редактор – Кугутяк М. В.; відповідальний секретар – Волощук М. М.; члени редакційної ради: викладачі – Галицька-Дідух Т. В., Дебенко В. З., Довган Ю. Л., Жерноклеєв О. С., Комар В. Л., Марущенко О. В., Марчук В. В., Нагірний В. М. (Польща), Райківський І. Я., Сигидин М. В., а починаючи з Вип. 6 додалися: остючок П. Л., Вітенко М. Д., Шологон Л. І.; аспірант – Стасюк А., здобувач – Тимар І.; студенти – у різних випусках – Коломийчук О., Павлюк А., Стефурак В., Джус Ю., Ломпас М., Іваськів І., Кабаль О., Курін М., Носенко А., Стефанишин В., Буджак Р., Гривнак Ю., Мірчук В., Петраш А., Сухоручко В.

Переклади та філологічну редакцію здійснювали: співробітник Навчально-наукового центру Інституту Пославська Г.; докторанти, аспіранти та студенти – Адамович В. (Чехія), Фрончек М. (Польща), Глінка П. (Польща), Стасюк А., Саведчук М. – у різних випусках.

Далі слід розкрити зміст збірника (стосовно випусків). Вказати на матеріали наукових конференцій, які публікувалися у його випусках, на рубрики, які відкривалися на його шпальтах ( у випусках).

Отож, почнемо з наукових конференцій:

  • Програма та Тези ІІ Міжнародної наукової конференції «Князівство Галицької і Волинської земель в міжнародних відносинах XI – XIV ст.» (із циклу «Colloquia Russica»), (Вип. 2, 2011);
  • Тези ІІІ Міжнародної конференції «Русь в епоху монгольських нападів: 1223 – 1480 рр.» (із циклу «Colloquia Russica»), (Вип. 3,2012);
  • Матеріали IV Міжнародної конференції «Династичні зв’язки Рюриковичів: політика, звичаї, культура, релігія (X – XVI ст.)» (із циклу «Colloquia Russica»), (Вип. 4, 2013);
  • Матеріали V Міжнародної конференції «Русь і центральна Європа (XI – XIV ст.)», (із циклу «Colloquia Russica»), (Вип. 5, 2014).

На сторінках збірника було опубліковано матеріали (тези) Випусків 92-х учасників чотирьох Міжнародних конференцій циклу «Colloquia Russica».

А далі розкриємо (перелічимо) рубрики, які були відкриті у 6-ти випусках збірника:

1) Актуальні питання вітчизняної історії – (Вип. 1, 2010; Вип. 2, 2011; Вип. 3, 2012; Вип. 4, 2013; Вип. 5, 2014) – 21 стаття;

2) Сторінки історії та етнології України – (Вип. 6, 2015) – 6 статтей;

3) Studia Mediaevalia – (Вип. 1, 2010; Вип. 2, 2011; Вип. 3, 2012; Вип. 4, 2013; Вип. 5, 2014; Вип. 6, 2015) – 28 статтей;

4) Miscellanea – (Вип. 2, 2011; Вип. 3, 2012; Вип. 4, 2013; Вип. 6, 2015) – 11 статтей;

5) Християнський світ та язичництво крізь віки – (Вип. 1, 2010) – 4 статті;

6) Сторінка молодого етнолога – (Вип. 1, 2010; Вип. 5, 2014) – 8 статтей;

7) Археологія та етнологія – (Вип. 4, 2013) – 5 статтей;

8) Історія історичної науки – (Вип. 6, 2015) – 4 статті;

9) Дослідження історії Польщі – (Вип. 6, 2015) – 4 статті;

10) До історії Чернелицького замку – (Вип. 4, 2013) 3 статті;

11) До 100-ліття «Великої війни» — (Вип. 5, 2014) – 2 статті;

12) Наукова хроніка – (Вип. 2, 2011; Вип. 3, 2012; Вип. 4, 2013; Вип. 5, 2014; Вип. 6, 2015) – 5 статтей.

На шпальтах збірника було відкрито 12 рубрик, а також «Переднє слово» у кожному випуску, та «Наші автори». У цих рубриках розміщена 101 стаття молодих авторів.

Всього опубліковано у 6-ти випусках збірника 193 статті та тези матеріалів конференцій.

Окрім того. Слід сказати, що кожен випуск збірника приурочено до якоїсь яскравої річниці: Випуск 1, 2010 – 70-річчя Інституту історії і політології; Випуск 2, 2011 – 20-ї річниці незалежності України; Випуск 3. 2012 – 350-річниці надання Станиславову Магдебурзького права; Випуск 5, 2014 – 200-літтю  Т. Г. Шевченка; Випуск 6, 2015 – 150-річчя Андрея Шептицького.

Далі трохи розкажемо про «географію» наших молодих авторів. У збірнику розміщено 193 праці. З них: 113 публікацій з України (Івано-Франківськ – 63, далі – Львів, Чернівці, Тернопіль, Ужгород, Київ, Херсон, Луганськ), та 80 публікацій з інших країн (Польщі – 40, далі – Словаччина. Чехія, Угорщина, Сербія, Литва, Білорусь, Росія). Всі учасники – жителі ЦСЄ (країн Центрально-Східної Європи).

А тепер зробимо невеликий висновок з вищенаведених даних. Протягом 2010 – 2015 років було здійснено 6 випусків збірника на 890 сторінках. У ньому було розміщено матеріали 4 Міжнародних конференцій циклу «Colloquia Russica», відкрито 12 рубрик та у кожному номері публікувалося «Переднє слово» і «Наші автори». У цих випусках було опубліковано 193 праці авторів з 9 країн ЦСЄ. Основна проблематика публікацій була така: історія України, етнологія, історія давніх цивілізацій, середніх віків, нова і новітня історія, археологія, джерелознавство й історіографія, ще й дослідження історії Польщі.

А далі хочу зацитувати дещо з історії створення збірника-часопису («Переднє слово» редколегії. Вип. 5, 2014): «Ініціатива видання студентського часопису появилася 2009 року серед студентів-істориків Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вона зумовлювалася двома основними чинниками: браком відповідного вітчизняного видання, де б українські студенти могли науково дебютувати та позитивним досвідом публікацій аналогічних часописів за кордоном, головно у Ягеллонському університеті, з яким івано-франківські науковці активно співпрацюють уже протягом тривалого часу. Новостворений журнал планувалося як своєрідний «майданчик» для публікації текстів молодих дослідників, а його основною ціллю стало формування платформи наукових дискусій представників різних шкіл – як вітчизняних, так і зарубіжних. Поступово викристалізувалися основні риси журналу: назва, тематика публікацій, планована структура, склад редакційної колегії, географія авторського колективу тощо…»

На закінчення, від себе, хочу додати те, що студентство, молоді науковці-дослідники, завдяки розумінню справи, наполегливості, працьовитості й оптимізму редколегії часопису-збірника «Студентські історичні зошити», отримали й користуються хорошою, добротною «платформою» для апробації молодих сил, інтелекту, набуття навичок наукового спілкування та дискусій, пошуку нових тем та визначення напрямів досліджень, що загалом сприятиме формуванню нової генерації української гуманітарної наукової еліти і виходу її на загальноєвропейський рівень.

Отже, нехай у світі знову зазвучить студентський гімн. Нехай він несе людям світло миру й науки.

«Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus!»

 

Ярослав Галущак 

бібліограф ІІ категорії

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
Метки: , , . Закладка Постоянная ссылка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Это не спам.
сделано dimoning.ru

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.

  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)