• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Ярослав Галущак: Слово про краєзнавця Тараса Маланюка

Роблячи підбірку матеріалу про краєзнавців Прикарпаття, з великою радістю дізнаюсь, що мій колега по попередній роботі Маланюк Т. З. написав і опублікував досить значну й актуальну на сьогоднішній день монографію по патріотичному вихованню (Маланюк Т. З. Патріотичне виховання учнів основної школи засобами туристсько-краєзнавчої роботи: монографія. – Івано-Франківськ, Місто НВ, 2017. – 304 с.). В якій зібрано великий теоретичний матеріал з даного питання, багатий власний досвід автора, розкрито патріотично-виховний потенціал туристсько-краєзнавчої роботи. Радіючи за колегу, я дав собі слово, що напишу про нього статтю, як про цікаву й комунікабельну людину, трударя на педагогічній ниві, невтомного туриста, досвідченого краєзнавця. І ось, стаття написана, прошу, читайте й дізнавайтесь.

Маланюк Тарас Зіновійович народився 30 вересня 1962 року в селі Гошів Долинського району Івано-Франківської області. Шкільну освіту здобув у Гошівській восьмирічній школі та у Болехівській середній школі №2. Після закінчення школи навчався в Івано-Франківському технічному училищі №13. З 1981 по 1983 рік проходив строкову службу у збройних силах СРСР.

Свою трудову діяльність Т. Маланюк розпочав на виробництві. Працював слюсарем-складальником радіоапаратури на «Радіозаводі» (виробниче об’єднання «Карпати») в Івано-Франківську в мікрорайоні «Пасічна» (1983 – 1987 рр.). Відчувши в собі поклик до педагогічної роботи, краєзнавчої діяльності, історичних знань, здобуває вищу освіту на історичному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1987 – 1992 рр.).

Після закінчення інституту, Тарас Зіновійович працює методистом-краєзнавцем центру дитячої творчості (ЦТКУМ) (1992 – 1994 рр.). Наступні дев’ять років працює вчителем історії в СЗШ №24 м. Івано-Франківська (знову в мікрорайоні «Пасічна»). У 2003 році Т. З. Маланюк влаштовується на роботу в Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, де займає посади асистента, старшого викладача, доцента кафедри організації туризму та управління соціокультурною діяльністю, на якій на сьогоднішній день успішно працює.

Цікава деталь з біографії Т. Маланюка. У 2011 році в приміщенні колишнього «Радіозаводу» відкривається інститут туризму ПНУС і кафедра, на якій працює Т. Маланюк переїжджає відповідно туди ж. І за дивним збігом обставин, Тарас Зіновійович майже через 25 років знову починає працювати в стінах (приміщеннях) колишнього заводу, звідки починав свою трудову діяльність (і знову ж таки в мікрорайоні «Пасічна»), тільки вже викладачем університету, науковцем, краєзнавцем.

Т. Маланюк працюючи в ЦТКУМі, школі, університеті, окрім педагогічної, викладацької роботи провадить також активну краєзнавчу й дослідницьку діяльність. Організовує численні екскурсійні поїздки, туристичні походи. Розробляє й провадить десятки маршрутів, досліджує край, природні пам’ятки, пам’ятки історії та культури.
Проведена велика активна робота в даному напрямку не пройшла непоміченою. У 2008 році Т. Маланюка приймають у члени Національної спілки краєзнавців України, а в липні 2015 року Т. З. Маланюк успішно захищає дисертацію на тему «Патріотичне виховання учнів основної школи засобами туристсько-краєзнавчої роботи» (що становить основу одноіменної монографії), і здобуває науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

Наукові інтереси дослідника: краєзнавство, туристичне краєзнавство, спортивний туризм, туристсько-краєзнавча робота, пам’ятки історії та культури, природно-рекреаційні ресурси Прикарпаття.

Науковий доробок вченого становить понад 90 праць, в число яких входять 4 монографії (3 в співавторстві), 1 путівник, 3 ілюстровані видання, 2 навчальні посібники, 5 навчально-методичних посібників та матеріалів, а також численні публікації в збірниках та періодиці.

В даній статті буде розглянуто праці Т. З. Маланюка в книгах та періодичних виданнях, які знаходяться в читальному залі суспільних наук Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Найперше видання, яке треба відзначити — «Прикарпаття: спадщина віків. Пам’ятки природи, історії, культури, етнографії: історико-культурологічне видання». Автор ідеї та головний редактор М. В. Кугутяк. – Манускрипт-Львів. – 568 с.; іл.). Це величне, монументальне, можна сказати епохальне видання для Прикарпаття. У підготовці видання Т. Маланюк брав безпосередньо активну участь: був учасником експедицій, надавав особисті матеріали, входив у редколегію. Т. З. Маланюк у співавторстві з В. С. Великочієм та Г. Д. Мельником написав розділ даного видання «Прикарпаття туристичне» (с. 504 – 567). Про його участь у даному проекті вказано на сторінках видання (с. 4, 10).
Наступне об’ємне видання, в підготовці якого Т. Маланюк брав активну участь — «Покуття: історично-етнографічний нарис» (кер. авт. кол. В. В. Марчук, головний ред. А. З. Королько. Манускрипт-Львів, 2010. – 456 с.; іл.). Тарас Зіновійович брав участь в експедиціях, надавав особистий матеріал, був членом редколегії видання, а також у співавторстві з С. Борчуком та В. Федораком написав розділ даного видання «Покуття туристичне» (с. 416 – 453). Про участь краєзнавця в даному проекті вказано на сторінках видання (с. 7, 15).

Слідуюче ґрунтовне, двохтомне видання — «Старожитності Гуцульщини. Джерела з етнічної історії населення Українських Карпат. Каталог пам’яток історії та культури. У 2-ох томах: історико-археологічне видання». Голов. ред. та кер. авт. кол. М. В. Кугутяк. – Манускрипт-Львів, 2011. – 448 с. та 268 с.). Т. Маланюк як науковець-краєзнавець також брав активну участь у підготовці видання, ходив у численні експедиції, допомагав матеріалами та знаннями. Про його участь у підготовці даного проекту вказано на сторінках видання (с. 134, 143, 184, 242).

Усі три видання, у підготовці яких Т. З. Маланюк брав активну участь були опубліковані видавництвом «Манускрипт-Львів». Вони є науково ґрунтовними, об’ємними, насиченими ілюстраціями та красиво оформленими.

Тепер переходимо до висвітлення публікацій Т. З. Маланюка в періодичних виданнях. В науковому журналі з проблем карпатознавства «Карпати…» за 2015 рік розміщено матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Християнство в Карпатах: до 1025-річчя Хрещення України-Руси» (3-4 жовтня 2013 р.). А серед них розміщено і статтю Т. Маланюка «Сакральна архітектура м. Івано-Франківськ: стан і перспективи використання» (Карпати: людина, етнос, цивілізація. – 2014. — №5. – С. 31 – 37.).

Т. З. Маланюк часто публікується в наукових періодичних виданнях ПНУС: «Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка», «Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура», в науково-педагогічних журналах «Гірська школа Українських Карпат» та «Обрії». Але найбільше своїх публікацій науковець розміщує в профільному часописі факультету туризму «Карпатський край. Наукові студії з історії, культури, туризму». Перше число якого з’явилося на світ у 2012 році. А вже з другого числа Тарас Зіновійович починає активно публікуватися в даному часописі, розміщуючи свої статті у кожному його випуску. Перша публікація краєзнавця вийшла за назвою «Сакральна архітектура давнього Галича: стан та перспективи використання» (Карпатський край. – 2012. – №2. – С. 26 – 30). У наступному випуску дослідник розміщує дві свої статті: перша — «Оборонно-сакральна архітектура Прикарпаття ХІІІ – ХVІІІ ст.» (Карпатський край. – 2013. — №3. – С. 27 – 33); другу Т. З. Маланюк написав у співавторстві з О. В. Новосьоловим — «Архітектурна спадщина Бойківщини ХVІІ – ХХ ст.» (Карпатський край. – 2013. — №3. – С. 41 – 49). Наступні випуски містять такі статті, як: «Стиль бароко в сакральній архітектурі Прикарпаття другої половини ХVІІ – 70-х рр. ХVІІІ ст.» (Карпатський край. – 2014. — №4. – С. 45 – 60). «Хрещаті дерев’яні церкви як історико-культурні пам’ятки Івано-Франківської області», (Карпатський край. – 2014. — №5. – С. 61–71). «Комплексні пам’ятки природи Івано-Франківської області та їх використання для потреб туризму», (Карпатський край. – 2015. — №6-7. – С. 128 – 135). «Пам’ятки виробничої діяльності та техніки другої половини ХVІІІ – першої половини ХХ ст. в Івано-Франківській області» (Карпатський край. – 2016. — №8. – С. 61 – 72). На сьогоднішній день в даному часописі вчений-краєзнавець опублікував 7 статей, провідною темою яких є сакральна архітектура Прикарпаття.

Слід відзначити ще одне періодичне видання, в якому Т. З. Маланюк публікується починаючи з першого випуску, як дослідник-краєзнавець, член НСКУ – це відомий у західному регіоні України «Краєзнавець Прикарпаття: регіональний науково-методичний альманах». Перша публікація, яка в ньому вийшла під назвою «Туристично-рекреаційний комплекс Прикарпаття: його стан і перспективи розвитку» (Краєзнавець Прикарпаття. – 2003. – №1. – С. 66 – 68). Друга стаття опублікована за назвою «Історико-архітектурні пам’ятки Івано-Франківщини як об’єкти туризму» (Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. — №4. – С. 58 – 60). У наступному випуску Т. Маланюк публікує статтю, яка була написана у співавторстві з Б. Мицканом, П. Горішевським і Я. Луцьким «Туристичні ресурси Прикарпаття» (Краєзнавець Прикарпаття. – 2005. — №5. – С. 68 – 72). Наступна публікація виходить за назвою «Пам’ятки оборонного значення Івано-Франківщини як об’єкти туризму» (Краєзнавець Прикарпаття. – 2011. — №17. – С. 42 – 44). Загалом в даному періодичному виданні краєзнавець опублікував 4 статті, основна тематика яких – туризм, та об’єкти туризму.

В читальному залі суспільних наук НБ ПНУС на сьогоднішній день зберігається 14 публікацій вченого-краєзнавця Т. З. Маланюка. Дві з них містяться в книгах («Прикарпаття: спадщина віків» та «Покуття»), а 12 статей опубліковані в періодичних виданнях («Карпати», «Карпатський край», «Краєзнавець Прикарпаття»). Це тільки менша частинка з усіх публікацій науковця-краєзнавця, які були висвітлені в даній статті.

Наприкінці відзначу, що слова я дотримав. Статтю про цікаву особистість, педагога, вченого, дослідника, краєзнавця написав. Хочеться побажати Тарасу Зіновійовичу творчої наснаги в педагогічній діяльності, цікавих відкриттів як вченому-досліднику, а також нових, захоплюючих маршрутів в його екскурсійно-туристичній діяльності. І пам’ятаймо, що з дослідження краю починається дослідження країни. А люди, які досліджують край (краєзнавці) роблять великий внесок в дослідження країни в цілому, пропагуючи як край, так і країну-Україну в світі, себто є патріотами.

Галущак Ярослав
бібліограф ІІ категорії

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
Метки: , , , . Закладка Постоянная ссылка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Это не спам.
сделано dimoning.ru

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.

  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)