• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org
    Директор АЦ "Эсхатон" - Олег Гуцуляк, Ph.D. - http://www.primordial.org.ua


Андрій Бондар: Україна без українського – це Україна з російським

Друзі та знайомі, від яких я чую, що становлення української нації відбудеться не за мовним і не за культурним принципом, дуже мудро говорять – зі свого погляду вони, безперечно, праві. Маючи на увазі українську мову та культуру.

Вони не хочуть об’єднуватися навколо української мови та культури і всі потуги такого плану викликають у них внутрішній спротив. І я їх можу зрозуміти. У них є цікавіша – і мова, і культура. Українське – для них чуже й навіть чужинське, а тому глибоко нецікаве, хоч нібито вони давно живуть поруч із ним. Від нього можна відмахнутися, з нього можна посміятися, оголосити недолугим, звести до анекдота, етнографії, низького соціального стану тощо. Воно до них не промовляє і цінністю для них не є. Ніхто з них ніколи не переймається українським, час від часу нагадуючи, що вони вищі за всі ці тарганячі перегони і муки формування ідентичності. Вони навіть не помічають, коли роблять нам неприємно або боляче. Тому що їм не болить. Без нього вони можуть спокійно обійтись – і обходяться. «Проблеми індіанців шерифа не турбують».

Зрештою, тут знову їхня правота: всі на цьому святі життя – егоїсти, і нема чого витрачати емпатію на якихось українців з їхніми партикулярними, хутірськими і вузькочолими інтересами. Українське ж для них завжди як не одіозне, то обтяжливе, зайве, факультативне, необов’язкове. Тоді як існує щось значно більш вагоме і значуще, на що можна за звичкою спертися. І воно аж ніяк не українське.

От тільки штука в тому, що вони лукавлять. Якщо становлення української нації відбудеться БЕЗ української мови та культури, значить, воно відбудеться З російською мовою та культурою. Такі реалії. Бо становлення нації у принципі неможливе без мови та культури. Нація не може бути безликою і без’язикою, хоч як її не називай – громадянською, політичною чи суперкультурною.

Для дуже багатьох людей концепт «нація без мови та культури» просто означає націю з іншою мовою та культурою. Означає, але ніколи не називається. І це, як на мене, найбільша пастка. Вони ніколи не скажуть, що хочуть тут панування всього російського, але, воно мається на увазі і стоїть в усіх установках за умовчанням. Бо, за великим рахунком, Україна без українського – це Україна з російським. Адже природа не терпить порожнечі.

Український націоналізм для них неприйнятний у будь-якій формі, натомість передбачена ними альтернатива, як би вони хитро це не маскували – просто інший націоналізм. Націоналізм іншої культури та іншого народу. І цей націоналізм – російський. Хоча вони принципово це заперечуватимуть. Бо його називають не націоналізмом, а оголошують чимось надкультурним і універсальним, певною життєздатною і перевіреною формою культурного життя, яка дозволяє їм триматися в колі своїх московсько-петербурзьких інтересів і жити у світі, абсолютно або частково ізольованому від українського, а будь-які спроби змінити статус-кво на користь українського сприймають як звуження власних інтересів, які вони ніколи не називають національними, хоч саме такими вони і є. Для них шаблоном стало, що саме українське призводить до розколу країни. Не російські впливи, які де-факто призвели до втрати територій, а саме українське є чинником, який начебто все тут зламає, розколе і знищить. Українське – жупел, щось небажане, страхітливе і потенційно небезпечне, що провадить, зрештою, до розколу.

І ця логіка мислення від моїх друзів мені здається, м’яко кажучи, дивною і образливою.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
Метки: , , , , . Закладка Постоянная ссылка.

4 комментария: Андрій Бондар: Україна без українського – це Україна з російським

  1. admin пишет:

    Liudmyla Chayka написала:

    Ви так культурно і делікатно пишете про м@скалів, які хочуть нас знищити, щоб панувати на нашій території. Вони і так панують, але ми їх трохи заважаємо у тому. Через це вони нас мають знищити. Або ми їх, якщо хочемо панування на власній землі. Удвох нам не жити. Ще й друзями тих падлюк називаєте. Вони чисто па-дружєскі нас геноцидили і досі геноцидять в усіх можливих варіантах. Вони вороги нашої держави, які б вони не були професіонали і фахівці. Бо на місці нашої держави мріють бачити «болєє прівлєкатєльную для расіян расію». Це сказала одна з таких паскуд

    [Reply]

  2. admin пишет:

    Ruslana Radchuk написала:

    Дуже гарно і слушно, Андрію. Але можна я скажу важливе на мій погляд. Акцент на дихотомії звучить як докір. Докір інтуїтивно викликає несприйняття. Я поясню. Якщо вірити статистиці, то тільки третині громадян України важлива мова. Це дуже мало. Потрібно боротись за кожного. Є великий прошарок російськомовних українців, які і хочуть, і намагаються говорити українською. Але докора відлякує. Ті самі думки, що ти написав, сформульовані з іншим знаком, могли б відкрити очі багатьом, наскільки важливо українська мова для формування нової дискретної української ідентичності.
    Це як іврит в Ізраїлі, де багато виходців з радянського союзу спілкуються між собою російською, хто знає скільки там різних виходців з різних країн і якою мовою вони між собою спілкуються, але іврит це маркер загальної ідентичності.

    [Reply]

  3. admin пишет:

    Олександр Ройтбурд написал:

    Андрей, я по мере сил толерую українську мову та культуру (говоря по-украински). и при моем неприятии любого национализма, украинский (без сам знаешь каких проявлений) вызывает у меня гораздо больше симпатий чем русский. но как человек часто бывающий в одессе и много общающийся в русскоязычной среде, я вижу что кавалерийской атакой эту проблему не решить, при умной культурной политике — это одно-два поколения. а национальный консенсус необходим уже сейчас. и если поставить полстраны в игнор, раскол неизбежен. нужны более сложные алгоритмы рассчитанные на достаточно длительное время.

    [Reply]

  4. admin пишет:

    Andrij Bondar написал:

    Сашо, я нічого не написав про методи свідомо. Бо сам не в захваті від держ. політики на цьому полі. Але «українська мова, яка несе розкол країни» — це наш домашній винахід, до якого навіть у Кремлі не додумались. Я про це здебільшого.

    [Reply]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Это не спам.
сделано dimoning.ru

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.

  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)