• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.

Представляем: Туранлы Ферхад Ґардашкан Оглу

13052650_10205120853455677_2036144286_oТуранли Ферхад Ґардашкан Оглу —  доктор історичних наук,  тюрколог, культуролог, етнолог.

Основна тема наукових досліджень:

Проблеми історії міждержавних відносин України, зокрема з Туреччиною в XVI-XVIII століттях та османської палеографії.

 Сфера наукових інтересів:

Археографія, джерелознавство, етнолінгвістика.


Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Самедов Ахмед Меджид Оглу (1935-2017)

1 июня 2017 года умер известный украинский учёный, доктор технических наук, профессор Ахмед Меджид Оглу Самедов (родился 18 мая 1935 года в с. Ханлыг Губадлинского района Азербайджана). В связи с этим,выражаем искреннее соболезнование Его семье, родным и близким.

Самедов А. М.в 1959 г. закончил Азербайджанский политехнический институт, инженер-строитель; 19 лет работал на производстве на должностях от инженера до начальника цеха, начальника технического отдела строительного комбината. В 1974 г. защитил кандидатскую диссертацию. С 1978 до 1994 года на преподавательской работе: доцент, профессор Азербайджанского строительного университета. На кафедре геостроительства Национального технического университета Украины с 1995 г. В 1996 г. защитил докторскую диссертацию, а в 1999 г. получил ученое звание профессора. Автор свыше 250 научных работ, с которых 5 монографий, учебное пособие и учебник. Под его руководством защищено 8 кандидатских и докторских диссертаций; являлся академиком Академии строительства Украины и Академии технологических наук Украины. Преподавал учебные дисциплины «Материаловедение», «Горнотехнические здания и сооружения» и др.

ALLAH RƏHMƏT ELƏSİN

Виктор Кравець, Ариф Гулиев, Азер Шукуров, Талят Алиев, Геннадий Гайко, Ферхад Туранлы, Анатолий Ган, Хикмет Джавадов, Шакир Яхяев, Євген Загоруйко, Мурад Омаров, Наталия Зуєвська, Замина Алиева, Шохраддин Аскеров, Тетяна Косенко, Ельдар Велиев, Станислав Стовпник, Адалат Абиев, Олександр Фролов, Хафис Асланов, Любов Шайдецька, Садиг Тагиев, Азад Омаров, Шахин Омаров, Мамед Багиров, Айдын Салманов, Фирдовси Шарифов, Мехман Дамирли, Намик Рашидов, Джалал Рахматов, Малик Дурсунов, Садиг Аскеров, Мукафат Аскеров, Фаил Абидов и др.

Кафедра геостроительства и горных технологий Института энергосбережения и энергоменеджмента Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского, Общественная организация «Ученый совет азербайджанцев Украины» и «Ассамблея украинской и азербайджанской интеллигенции».

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Григорій Халимоненко: Тривожні симптоми

Туранли, Фергад. Козацька доба історії України в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина XVI – перша чверть XVIII століття) / Фергад Ґардашкан Оглу Туранли. ― К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016. ― 606 с.

Професор-сходознавець Григорій Халимоненко, відомий в Україні й за її межами низкою праць, зокрема «Історією турецької літератури, монографією «Тюркська лексична скиба українського словника». Відомі також виступи цього науковця в українській та зарубіжній пресі стосовно розвитку сходознавства в Україні. Декотрими враженнями щодо рівня української орієнталістики ділиться професор Г. Халимоненко.

Орієнталістика здатна вносити вагомий вклад у розвиток  держави лише тоді, коли вона розвивається не лише як галузь філології, а пропонує суспільству, отже й владі, як найактуальніші дослідження й рекомендації ще й в царині історії (в цьому разі воєдино з філософією й політологією). А останнім часом в розвинутих державах почесне місце відводиться інституціям, що досліджують економіку Сходу. Що стосується цієї третьої галузі орієнталістики, то мусимо сказати, що ефективною вона може бути за обов’язкової умови: науковець-економіст повинен мати  ще й базову сходознавчу освіту. Не випадково ж в сусідній Росії інститути  чи факультети сходознавства мають три відділення: філологічне, історичне й економічне –  з низкою відповідних кафедр. Що ж в Україні? Наша орієнталістика у вищій школі, на жаль, суціль філологічна – розмову про неї варто повести за іншої нагоди, можу лише повідомити: тут є певні успіхи, але поки що це все таки «кульгава качечка». Наведу один лише приклад – за роки відновленої незалежності ми не видали підручника кримськотатарської мови українською, не підготували історії кримськотатарської літератури, не дали суспільству оновленої історії  цього народу. Ба більше, ми не маємо жодного науковця, українця за походженням, який володіє кримськотатарською. А могли й повинні були  це все зробити… Лише нещодавно відкрили у Шевченковому університеті спеціальність «кримськотатарська мова» та «історичне сходознавсто» – слава богу, але це мав зробити ще міністр освіти  за президентства В. Ющенка. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ферхад Туранли: Сьогодні азербайджанське суспільство жадає звільнення Нагірного Карабаху

160525_5_1Після двадцяти п’яти років відносного затишшя, квітнева активізація бойових дій в Нагірному Карабасі вкотре привернула увагу світової спільноти до даного регіону.

Ряд успіхів, досягнутих азербайджанською армією за час активних бойових дій, спричинили патріотичне піднесення в азербайджанському суспільстві і дали йому надію на відновлення територіальної цілісності своєї країни. Про сьогоднішню позицію керівництва Азербайджану та настрої в азербайджанському суспільстві стосовно вирішення нагорно-карабаського конфлікту, а також про його взаємозалежність з подіями на сході України Defense Express розповів керівник «Асамблеї української та азербайджанської інтелігенції», заступник директора Аналітичного центру «Есхатон» Ферхад Туранли.

Пане Ферхад, врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, як і україно-російського, займається т.зв. «Мінська група». Як сьогодні, особливо після «квітневих подій», офіційний Баку оцінює її діяльність?

На сьогодні азербайджанська сторона є вкрай незадоволеною, особливо після відновлення активних бойових дій в Нагорному Карабасі в квітні ц.р., діяльністю Мінської групи з врегулювання конфлікту. Зокрема, вона піддається в країні різкій критиці з боку азербайджанського вищого військового і державного керівництва, яке в ультимативній формі вимагає від неї докладання максимальних зусиль для вирішення конфлікту. При цьому керівництво Азербайджану відкрито заявляє про те, що якщо Мінська група не зможе вирішити даний конфлікт мирним шляхом, Азербайджан залишає за собою право застосування сили для повернення окупованих Вірменією територій.

Чи не є такі заяви елементом популізму з боку керівництва країни?

Такі гучні заяви державного керівництва Азербайджану не можуть бути елементом популізму, оскільки після квітневого загострення обстановки в зоні конфлікту, ситуація в країні склалась таким чином, що змушує і в той же час дозволяє йому робити такі заяви. Окрім цього важливим фактором, який підштовхує його до таких кроків є те, що на сьогодні збройні сили Азербайджану мають достатній рівень боєздатності для активних, в тому числі наступальних, бойових дій для звільнення території Нагорного Карабаху та прилеглих до нього територій семи районів Азербайджану. І якби військове керівництво не було впевнене в цьому, то воно б не давало команди на застосування зброї під час квітневих подій. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ферхад Туранлы: Соотечественникам!

13147590_1170995232965209_8452026618771414310_oУважаемые соотечественники!
Согласно научной методологии исследования этого события считать данную войну «великой отечественной» было бы нелогично и противоречило бы принципу объективного исследования истории, а потому неправильно. Важно называть одержанную «победу» — победой во ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЕ, что отвечало бы законам научной методологии исследования исторических явлений. В этом контексте нужно отметить и вклад Азербайджана в разгром фашизма во второй мировой войне. Также следует не забывать и о том, что, одним из последствий фальсификации советско-коммунистической властью указанного проблемного периода истории, а также, надеюсь, действительно лишь временного, торжества идей коммунизма, стало осуществление советизации и оккупации территории Азербайджана Арменией при непосредственной поддержки ее центральной коммунистической властью из Москвы. В результате продолжительной этой оккупации (и, в частности, депортации более одного миллиона азербайджанцев из своих родных земель, например, с территории Эриванского ханства), Азербайджан и мои соотечественники во всём мире терпят унижения и оскорбления, как следствие советского коммунистического режима, которым жестоко подавлялась независимое национальное развитие Азербайджана, имеющего свою древнюю национальную культуру и национальные традиции развития демократического общества и государственности.
Желаю всем соотечественникам быть рассудительными и не ослаблять своей национальной бдительности в сложных исторических условиях развития нашего независимого государства!

Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

В університеті «Україна» створено кафедру сходознавства: інтерв’ю з завідуючим кафедри, професором Ферхадом Туранли

Східний напрям зовнішньої політики України є надзвичайно актуальним і перспективним як у політичному, так і в економічному вимірах. Важливість поглиблення співробітництва України з державами Близького Сходу, Центральної Азії та Далекого Сходу визначається низкою об’єктивних чинників: географічною близькістю і зручністю транспортних комунікацій, економічною і політичною вагою країн регіону, можливістю отримання Україною енергоносіїв з метою диверсифікації джерел енергопостачання, взаємодоповнюючим характером економічних комплексів України і держав регіону.

Університет «Україна» постійно коригує науково-навчальну діяльність у відповідності до новітніх тенденцій розвитку світу та держави. Тому у 2012-2013 р.р. навчальному році в університеті розпочала свою діяльність кафедра сходознавства. На науково-практичній конференції «Масово-комунікаційні процеси в сучасному світі», яка проходила в рамках відзначення Міжнародного дня толерантності ЮНЕСКО, відбулася презентація новоствореної кафедри сходознавства Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Почесним гостем заходу був Кочубей Юрій Миколайович, професор, завідувач кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії України при МЗС України; провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Кримського НАН України. На конференції обговорювалися питання, які визначено пріоритетними в навчальній та науковій діяльності кафедри, зокрема: комплексна наукова тема «Проблеми методології дослідження мов, літератури, історії, філософії та культур народів Сходу»; «Проблеми методології дослідження тюрксько-арабографічних текстів»; «Суспільно-політична доктрина країн Чорноморсько-Каспійського регіону: забезпечення міжкультурного діалогу, економічна та військова стратегія (проблема забезпечення енергетичної безпеки України: посилення південно-східного вектора міжнародних відносин)». Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)