Ярослав Мельник: Ментально-аксіологічні та морально-етичні рамки комунікативних актів у текстах Нового Заповіту

… все тоне в фарисействі…
Авва Отче, цю чашу мимо пронеси…
Б.Пастернак

Анотація. У статті розглядається типологія комунікативних актів у текстах Нового Заповіту з урахуванням ментально-аксіологічних та морально-етичних регістрів. Виділяються ключові параметри комунікації та їх інтерпретація Ісусом Христом. Крім цього, робиться акцент на християнсько-світоглядних чинниках у формуванні дискурсу євангельських текстів.
Ключові слова: комунікація, комунікативна поведінка, текст, етнокультура.

The article deals with the typology of communicative acts in the texts of the New Testament on the basis of cognitive, axiological, ethical and moral factors. The key thresholds of communication and their interpretation by Jesus Christ are distinguished. The emphasis is given on the role of Christian paradigms participating in the formation of evangelic texts.
Key words: communication, communicative behaviour, text, ethnoculture.

Проблеми, комунікативних актів, соціально-етичних сценаріїв комунікації і дискурсу загалом стали особливо актуальними впродовж останніх десятиліть [9, с. 20]. Така актуалізація є мотивованою і пояснюється революційними процесами у сфері інформаційних технологій, формуванні комунікаційних систем, створенні інтернет-мережі, удосконаленні комунікативної етики, наданні широкого спектра інформаційних послуг, тиражування різних видів та засобів збереження і передачі інформації. Тотальне проникнення телекомунікаційних послуг в усі сфери людського буття – телебачення, радіо, Інтернет, пресу – стало невід’ємним атрибутом життя людини початку ХХІ ст. У зв’язку з цим низка проблем, пов’язаних з комунікаційними системами, культурою комунікації, перестали бути локальними і набули статусу надактуальних. До них можемо віднести явища інформаційних воєн, маніпуляції та зомбування мільйонів через ЗМІ, засмічення інформаційного простору та інформаційний тероризм, вплив на індивідуальну та колективну свідомість та ін. Значною мірою ці проблеми зараз розглядаються та тлумачаться у контексті екології людини, екології культури, філософської антропології [10, с. 36]. Також упродовж останніх десятиліть формується етико-методологічна база нового інформаційного суспільства. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Мельник: Неправда, обман у сценаріях комунікативної поведінки українця (на матеріалі української народної пісні)

56977089_exhibition_212У статті розглядаються такі категорії як неправда, обман, брехня та їх етнокультурні та комунікативні особливості в українському дискурсі. На матеріалі української народної пісні відстежується спектр варіативного вживання цих категорій та експлікація ними української мовної картини світу.
Ключові слова: комунікація, комунікативна традиція, народна пісня, неправда, обман.

The article deals with such categories as lie, deception, malarkey and their ethnocultural and communicative peculiarities in the Ukrainian discourse. The attention is paid to the Ukrainian folk song, the spectrum of variable-based usage of these categories which explicate Ukrainian language world view is analysed.
Key words: communication, communicative tradition, folk song, lie, deception.

Лінгвокультурологія та комунікативна лінгвістика впродовж останніх десятиліть обрамились та виокремились у самостійні напрями сучасної гуманітарної науки. Очевидним є те, що в наш час на завершальній стадії знаходиться процес формування власних методології, наукової парадигми. Ці напрямки формувались тривалий час – з середини ХХ ст. Наріжними каменями лінгвокультурології та комунікативної лінгвістики стали психолінгвістика, культурологія, неориторика, соціолінгвістика та інші напрямки, які передували виникненню новітніх скерувань і стали базовими у формуванні терміно-понятійного апарату. Знаковими для зазначених напрямків також були поява у 70– 90-ті рр. таких сфер наукових пошуків як мовна картина світу, мовна особистість, етнопсихолінгвістика, конгнітивна лінгвістика, (концептологія), розвідки у галузі ментальних, світоглядних, релігійних, аксіологічних систем теж стали площадками, на яких фрагментарно формувалась цілісна модель зазначених наукових галузей. Тут доречно буде згадати праці основоположників нової наукової парадигми – це А. Грамші, Дж. Остін, В. Шкловський, Г. Шпет, В. Пропп, М. Бахтін, Ч. Морріс, П. Грайс, Ц. Тодоров, П. Єршов, М. Фуко, К. Леві-Стросс, У. Еко, Р. Барт, Р. Якобсон, Ю. Лотман, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, Ю. Караулов, Ю. Степанов, Г. Почепцов, Ф. Бацевич та ін. [20, с. 332].
Новітні гуманітарні напрями значною мірою є синтетичними й охоплюють цикли не лише лінгвістичних дисциплін, а й семіологію, культурологію, лінгвістику тексту, психологію, соціологію, структурну антропологію та багато інших. Прогресивна західна наука долучає до гуманітарних дисциплін і археологію, генетику; математичні, статистичні та ін. методи досліджень [40; с. 7] і в результаті виводить зазначену галузь знань на якісно інший рівень опису [20; с. 233].
Одним із сегментів цього інформаційного спектру знань є прагматика (прагматологія), прагмалінгвістика. Власне, прагматика є однією зі складових, яка значною мірою визначає та детермінує природу мовного знака, соціокультурного чи ін. чинника [29; с. 31]; [200; с. 389–390]. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Мельник: Сценарії комунікативної поведінки в українському мовно-культурному просторі (на матеріалі української народної пісні)

Як гадюка і чоловік судилися — 01У статті на матеріалі української народної пісні розглядаються сценарії, типи та моделі комунікативної поведінки. Вивчається та розширюється існуюча парадигма теорії комунікації, інвентаризуються та уточнюються окремі категорії. Також систематизуються та описуються типологія комунікативних структур у залежності від аксіологічних, психоментальних специфік, прагматики та ін.
Ключові слова: комунікація, комунікативна традиція, народна пісня, текст, картина світу.

Науково-технічний прогрес останніх століть загострив та вивів на поверхню проблему відставання гуманітарної сфери від науково-технічної. Попри надбання, які отримала цивілізація завдяки доробкам філософів, письменників, поетів, драматургів, теоретиками мистецтва, а також розвитку психології та інших гуманітарних напрямів, ХХ століття продемонструвало катастрофічну антитотожність технічної та гуманітарної сфер. Гуманітарні кризи у формі світових воєн, «культурних революцій» (за якими стояли ідеї культурних сачків), ідеологічні, релігійні, соціальні, расові, етнічні та інші протистояння, які часто набували форм відкритого антагонізму, зайвий раз підтвердили необхідність прориву у науково-методологічній сфері, яка охоплює весь гуманітарний цикл. Більше того, у зазначеній галузі не сформувалась та не окреслилась нова й адекватна наукова парадигма, яка у свою чергу віддзеркалювала б виклики ХХІ ст. Власне у клубку цих проблем на світову арену вийшли нові інформаційні та мас-медійні технології, інтернет-середовище та низка інших досягнень кінця ХХ ст., які радикально змінили інформаційно-психологічні портрети сучасної людини, але до яких вона ще не зовсім готова.
Саме ці процеси спонукали зародження та розвиток нових галузей знань та досліджень. Підтвердженням цього є формування у 50–70-х роках ХХ ст. нової гуманітарної парадигми, яка стала лише черговою спробою компенсації та заповнення лакун, які утворилися у гуманітарному просторі. Але, як відомо, людство ввійшло в нове тисячоліття, так і не позбувшись першопричин цих викликів. Це означає, що у ХХІ і, очевидно, у наступних століттях основними середовищами, в яких будуть відбуватись найінтенсивніші процеси формування ландшафту цивілізації, – це інформаційне, комунікативне, мас-медійне, лінгвокультурне, соціально-психологічне та інші. Про актуальність зазначеного кола питань говорять провідні мислителі сучасності та акцентують увагу на проблемах, які очікують людство у найближчій та подальшій перспективах.
Однією з таких галузей, яка виокремилась у самостійний напрямок сучасної гуманітарної науки, є комунікативна лінгвістика (комунікатологія) [19; с. 233]. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)