Ігор Галущак: На «Етновирі» разом зі слов’янами «Аркана» танцюватимуть естонці, турки та індійці

З 24-27 серпня у Львові вже вкотре проходитиме щорічний міжнародний фестиваль фольклору «Етновир», який власне й дасть старт святкуванню Дня Незалежності у столиці Галичини. Нагадаємо «Етновир» відбувається під егідою Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв (CIOFF®) при ЮНЕСКО та Міжнародної Організації Народної Творчості (IOV).

Відтак найвідоміші етноколективи з таких країн, як Македонія, Туреччина, Естонія, Індія, Польща та Україна представлятимуть свою етнічну культуру в трьох найкращих локаціях міста. Кожного дня тут відбуватимуться колоритні концерти на площі Ринок, на площі Музейній та у ТРЦ Victoria Gardens. Родзинкою цьогорічного фестивалю буде унікальна програма «Етно-Моцарт».

Традиційно «Етновир» завершиться виконанням гуцульського бойового танцю «Аркан» танцюристами з усіх запрошених країн.

«Наближається День Незалежності і тепер складно собі уявити його святкування без фестивалю «Етновир». Кожного року в нас окрім виступів фольклорних колективів відбувається й змагання народних оркестрів. Але цього року для музикантів ми ускладнюємо життя. Адже їм потрібно буде не лише виконувати власну етнічну музику — перед ними стоятиме завдання вивчити музику Моцарта та оригінальні старі львівські мелодії – і це буде одним з основних критерієм вибору найкращого оркестру»,- зазначає Андрій Сидор, директор фестивалю «Етновир».

В межах фестивалю буде представлено й програму «Етнофешн» — показ сучасних мод у етностилі.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Свято наближається! Криворівня. Гуцульська коляда «В неділю рано сонце сходило»

Свято наближається! Криворівня. Гуцульська коляда «В неділю рано сонце сходило»Відео: Anatoliy Gleb

Опубліковано Газета ВІКНА 13 грудня 2015 р.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

о. Юзеф Тішнер: Історія філософії по гуцульськи

На почєтку всуди були гуцули,
а витак потім поробили си турки і жиди.
Гуцули були першими «фільозофами».
«Фільозоф» – то є сказане по-грецки.
Значит то само шо: «мудрагель».
А то сказане по-грецки аби не пизнати.
Бо пощо то всьо знати, єк було напочєтку?
Але греки то не були греки іно гуцули, шо вдавали грека.
Бо напочєтку ни було греків, іно всуда були гуцули.

***
Теперички є’м оповідав, єк було направду з тотими мудрагелями. Чьисту правду му вогорив. Бо икий бих мав інтерес, аби туманити? Перший мудрагель називав си в книжках Талес, але направду називавси вин Штефко Біда не з Мілету іно з Микуличина. Єго дєдя ховав вивці и продавав коні. Тай чєсом брав сина до міста, аби воза стеріг. Але Штефкови нудилоси так сидіти на возі й сидіти. А сидіти було тра. Тай з тотих нудив навідало його думанє. І зробивси єк той мудрагель. Штефко Біда з Микуличина, аби не пизнати го званий Талесом з Мілету, не вженив си. Коли му мама докучєла: «чого си не жениш», то ї говорив: «ше не чєс». А єк шє колис згадала, то казав ї: «вже не чєс». Так то не було чєсу на глупства. Єк го хтос питав си, чо ни має дітий, то казав: «бо я люб’ю ґіти». Але були й такі, шо си з него насьміхали. Єдного разу вночі війшов на ґрунь, аби надивитиси на зорі и впав додолу. Увиділа то Каська з Бідівки і розбубнила по цілім селі: «Гей, йкий ми з него мудрагель, не видит того, шо під ногами, а хтів би знати шо на небі». Баби на селі ни шєнуют нежонатих. Хіба ксьондза.
Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)