• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Олена Семеняка виступила на конференцiї «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium») у польському Сеймi

25-26 листопада в Колумновiй залi Польського Сейму вiдбулася пiдсумкова конференцiя циклу «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium»), що стартувала в Києві, продовжилася у Тбілісі та завершилася у Варшаві.

[…] На конференції «Розбита імперія» Україну представляли делегація від українського студентства, Олена Семеняка (Національний Корпус), Євген Білоножко (головний редактор Інтернет-порталу Polonews, полiтичний експерт), а також доброволець не однієї війни в регіоні Ігор «Тополя» Мазур та Анатолій Шолудько (УНА-УНСО).

Виступ Олени Семеняки природним чином стосувався новітніх українських національно-визвольних змагань, але не тільки українських. Розкриваючи геополітичну програму Національного Корпусу, вона обґрунтувала тезу про те, що, як би це парадоксально не звучало, справжню незалежність народи Центрально-Східної Європи зможуть здобути лише в рамках повноцінної регіональної інтеграції: «Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету».

Зважаючи на те, що конференцію було присвячено не тільки передісторії, а й конкретним методам здобуття незалежності народами регіону, Олена Семеняка зосередилася на наступному аспекті проблематики: «Польсько-українська співпраця як ключ до суверенного Міжмор’я». По суті геополітичний характер свого виступу вона підкреслила і в ході спілкування з журналістами місцевого телеканалу.

Крім того, з огляду на присутність на конференції членів правлячої партії Польщі «Право і справедливість», Олена Семеняка закликала польську сторону налагоджувати співпрацю з українськими політичними союзниками, пам’ятаючи про те, що нинішні президент та уряд України налаштовані лише на некритичне прийняття будь-яких ініціатив Євросоюзу й Заходу в цілому, в тому числі спрямованих проти польської культурно-демографічної й економічної політики.

Звичайно, представниця Національного Корпусу, відомого своєю всебічною співпрацею з польськими прихильниками Інтермаріуму, не могла оминути казус «історичної війни» між Україною та Польщею, розв’язаної безвідповідальними політиками та істориками винятково в інтересах Кремля.

В рамках ранкового ефіру на радіо W-Net, який ширша громадськість мала змогу послухати 27 листопада о 9:00 за польським часом, Олена Семеняка підсумувала три основні фактори, що спричинили загострення відносин між Україною та Польщею. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Альтернатива ЕС, ЕвразЕС и «Русскому миру»

im_aa8e2451794491cce8c464577a46cb33«Междумо́рье» (польск. Międzymorze) — проект конфедеративного государства, которое включало бы Польшу, Украину, Беларусь, Литву, Латвию, Эстонию, Молдавию, Венгрию, Румынию, Югославию, Чехословакию, а также, возможно, Финляндию, выдвинутый Юзефом Пилсудским после первой мировой войны. Эта конфедерация должна была простираться от Чёрного и Адриатического морей до Балтийского, отсюда и название.

Предлагаемая конфедерация должна была налаживать многонациональную и многокультурную традицию бывшей Речи Посполитой. Пилсудский считал, что её восстановление позволит избежать государствам Центральной Европы доминирования Германии или России.

Сегодня идея Междуморья постепенно становится всё более популярной в Восточной Европе.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Відбулася Установча конференція Групи сприяння розбудові Балто-Чорноморського Союзу

EgQOWjhenNQ2-3 липня 2016 р. у Києві за ініціативи Андрія Білецького, лідера Азовського руху, народного депутата України й першого командира полку «АЗОВ», відбулась установча конференція Групи сприяння розбудові Балто-Чорноморського Союзу. Вперше численні міжнародні та українські громадські починання, спрямовані на пошук альтернативного вектору європейської інтеграції, отримали практичний вираз та координаційний центр. А країни Східної та Центральної Європи – перспективу реального об’єднання своїх можливостей у стратегічних напрямках вже в недалекому майбутньому.

В роботі дводенної конференції взяли активну участь взяли делегати з усього регіону, передусім Польщі, Білорусі, країн Балтії. Саме ці держави разом з Україною є найвірогіднішими кандидатами на вступ до Балто-Чорноморського Союзу, його ядром. Утім, не меншими ентузіастами міжнародного заходу стали представники Хорватії й Словаччини, тим самим показавши, що другий етап інтеграції у вигляді Адріатично-Балто-Чорноморського Союзу – не за горами. Крім того, експерти в галузі військової співпраці – учасники та гості конференції зі Швеції та Грузії – довели, що потенційні країни-партнери Інтермаріуму справді заслуговують на таку назву, на відміну від західноєвропейських партнерів-«миротворців». Нарешті, з’явився віддалений, але далекосяжний горизонт у вигляді союзних регіонів Інтермаріуму на території Російської Федерації, представлений проектом автономії Калінінградськї області, що, як відомо, має стратегічне ядерне значення.

Хоча Група сприяння розбудові Балто-Чорноморського Союзу, до якої увійшли національні делегації, є громадською ініціативою, військові аташе дипломатичних представництв ключових країн регіону (Польщі, Угорщини, Румунії, Литви) теж приєдналися до конференції як почесні члени Президії і висловили побажання щодо подальшої співпраці з делегатами й Азовським рухом. Саме з вітального слова лідера Азовського руху Андрія Білецького та виступів військових аташе розпочався перший день заходу, засвідчивши усю серйозність намірів учасників. Панорамна презентація проекту Балто-Чорноморського союзу Миколою Кравченком, заступником голови Штабу Цивільного Корпусу «АЗОВ», викликала жвавий інтерес і море запитань з боку аудиторії та журналістів. Заслухати детальні відповіді та коментарі до аналітичних роздаткових матеріалів мали змогу всі, хто долучився до роботи секцій, що розкривали презентацію в таких пріоритетних галузях: військової співпраці й оборони; господарської діяльності та енергетики; геополітиці, науці, освіті та культурі.

KubfLCSENEs

 

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Галущак: Чому в НАТО?,  або Якби були в НАТО, то не мали б АТО!

ds49_600x385У даній своїй статті, як і в попередній («День Європи в Україні: свято єдності, усвідомлення дійсності, напрямки руху»), я знову буду послуговуватися тільки загальновідомими та прийнятими в Україні офіційними даними, усталеними поняттями, шаблонами та узагальненнями.

Отже, як відомо, Україна є незалежною (з 1991 року), європейською країною (географічний центр Європи знаходиться в Україні), яка рухається (згідно зовнішньополітичного курсу) в напрямку інтеграції з іншими європейськими країнами – членами Європейського Союзу.

А що ж таке Європейський Союз?

Європейський Союз (Євросоюз, ЄС, англ. European Union, EU) – це економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані в Європі. Площа – 4 325 000 кілометрів квадратних. Населення – 508 200 000 чоловік. Штаб-квартира – Брюссель (Бельгія). Девіз – Єдність у різноманітті. Прапор – синє полотно із 12 золотими зірками по колу. Гімн – «Ода до радості» (слова Ф. Шиллера, музика Л. Бетховена). Валюта – євро у 18-ти країнах єврозони та 10 національних валют.

Яка ж мета Євросоюзу і чому туди так щиро прагнуть потрапити українці? А мета така. Це створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав-членів (спільна зовнішня політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта).  Це створення політичного союзу (спільна зовнішня політика, оборона). А також, впровадження спільного громадянства. Мета ЄС – підтримувати мир, свої цінності, добробут своїх народів. Він заснований на принципах поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини тощо. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Кирилл Серебренитский: «Наполеоновская Галиция». Год 1809 и далее (II)

Краткие очерки истории забытого государства. Специально для портала «Огонь Прометея».

Aleksander Antoni Jan Rożniecki herbu Rola

Aleksander Antoni Jan Rożniecki herbu Rola

ЖОНД. ЦЕНТРАЛЬНОЕ ВРЕМЕННОЕ ВОЕННОЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО.

** В те дни действительный статский советник Николай Брусилов, виленский гражданский губернатор, писал министру внутренних дел от 26 мая 1809 года — о слухах, бродящих по Вильно:
«… в Варщаве народ ничем более не занимается, как военными приготовлениями, что даже дети, собираясь на улицах. вооружаются палками, деревянными саблями, маршируют и производят всякого рода эволюции. Жители Варшавы очень недовольны вступлением наших войск в Галицию, и предполагали, что это делается для того, чтобы овладеть ею, и потому все состояния выражали ненависть к русскому имени. Многие патриоты ободряют себя тем, что Наполеон не допустит Россию владеть Галицией, а напротив, Литва и прочие польские провинции России будут непременно присоединены к Варшаве; Польша по-прежнему будет восстановлена и возьмет в России все провинции до Днепра».
27 мая 1809 года князь Юзеф Понятовский во главе победоносной армии вступил в столицу Королевства Галиция и и Лодомерия — великий город Лемберг, он же — польский Львув и нынешний Львив.

До сих пор стратегия князя Понятовского была успешной — потому, что была стремительной. Варшавское войско слово не воевало, а путешествовало: внезапные зигзаги по карте, быстрые переходы, — почти перелёты. Театр военных действий в Австрии тоже был непредсказуем: слишком уж огромные силы сошлись в схватке.
Никто не мог безусловно предугадать дальнейшую судьбу — самой Австрии и герцогства Варшавского, — не говоря уж о Галиции.
Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Кирилл Серебренитский: «Наполеоновская Галиция». Год 1809 и далее (I)

Краткие очерки истории забытого государства. Специально для портала «Огонь Прометея».

Ksiaze_Jozef

НАПОЛЕОНОВСКАЯ РУСЬ.

** Королевство Обеих Галиций, Królestwo Obydwoch Galicjow, Королівство Обидвох Галичин.
Странно звучит, правда?

Названия этой страны нет в школьных учебниках; более того — о ней не понятия не имею даже школьные учителя. И, чаще всего, даже доценты, учившие этих учителей, — прочитают это название впервые.

Тем не менее. Это государство действительно существовало. Правда, очень недолго: со 2 июня до 14 октября 1809 года, четыре с половиной месяца. И ещё два с половиной месяца, до последнего дня этого года, существовало правительство этого Королевства — в Варшаве, в изгнании.

Совсем коротко эта государственность чиркнула, — словно одинокий удар клинка – о бесконечный гранитный свод Большой Истории.

Про эту монархию не знает почти никто, но имя монарха известно всем. Протектор Королевства Обеих Галиций в 1809ом – Наполеон, Император французов и Король Италии.

** 8 июля 1809 года состоялась грандиозная битва при Ваграме. Снова победил Наполеон. 12 июля был заключён договор о перемирии на театре Австрии и Моравии: весьма похожий на репетицию капитуляции. Ваграм разом снял невероятное напряжение, в котором Наполеон пребывал после тяжкого сражения при Асперне и Эсслинге, которое обе стороны объявили своей победой, и обе ощутили его, как поражение. Но Ваграмская баталия вернула ситуации отчётливость: срединная Империя с панконтинентальными амбициями, (ещё три года назад именовавшаяся Священной Римской), — была сокрушена.
До середины июля Наполеон, совершенно поглощённый событиями на основном театре военных действий, — не уделял никакого внимания стране, которая оказалась под его владычеством случайно. Без какого-либо его личного участия, за пределами его стратегических планов.

На Романским Западе о том, что есть такая страна — вообще помнили только путешественники, дипломаты, географы и прочие специалисты. Наполеон — знал. Он с детства был превосходным знатоком географии.

Эта страна называлась — Königreich Galizien und Lodomerien, Королевство Галиция и Лодомерия. Точнее, это было две страны — Восточная Галиция (она же Северная, Старая, Рутения, Червоная Русь, или — Герцогство Русское), и Западная (она же Южная, Новая, Малая Польша).

Страны это — совсем разные; собственно, на протяжении предыдущих шести веков название Галиция и Лодомерия относилось именно к Восточной Галиции; Малая Польша была присоединена к королевству указом Кайзера только в 1803ем, для упрощения управления.

Западную Галицию прочно захватили варшавские войска, которыми командовал порывистый дивизионный генерал князь Юзеф Понятовский. В Восточной Галиции расположились российские дивизии, которыми командовал медлительный генерал-аншеф князь Сергей Голицын. Россия — основной союзник Наполеона в этой войне. В отдалённом Западном Подоле, к югу от города Тарнополь, повстанцы, которыми командовал никому не ведомый майор Пётр Стржижевский, спешили обозначить: что это – территория Императора Наполеона.

В костёлах священники поминали Императора Наполеона как правящего Монарха; ему приносили присягу все должностные лица. На административных зданиях появились золотые орлы, эмблема Наполеона. И сам Наполеон это своё присутствие в украинских пределах в июле 1809го отчётливо подтверждал. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Сейм утвердил, что Латвия находится в состоянии «асимметричной войны» с Россией

abd48b45d94ec448dcdfcddb47b5aCейм Латвии утвердил Концепцию национальной безопасности, которая была подготовлена правительством, сообщает портал mixnews.lv. Данный 14-страничный документ был рассмотрен и на заседании комиссии Сейма по национальной безопасности.

В концепции названы «восемь актуальных на настоящий момент угроз» и предложены меры по их предотвращению. Среди них значатся «угроза внешней безопасности, деятельность иностранных разведок и служб безопасности, военная угроза, угроза единству гражданского общества, угроза информационному пространству Латвии, угроза экономике Латвии, угроза международного терроризма и киберугроза». Приоритеты Латвии в устранении угрозы внешней безопасности следующие — это «укрепление государственной границы и обороны, усовершенствование политики в отношении беженцев и уменьшение рисков радикализации общества».

«В борьбе с угрозой, создаваемой иностранными разведками и спецслужбами, нужно развивать органы государственной безопасности, контрразведку и превентивные меры, меры по охране государственной тайны. Предотвращая угрозу информационному пространству, Латвия должна развивать общественные СМИ, уменьшать влияние российского информационного пространства, а для устранения экономической угрозы важен контроль за иностранными инвестициями и надежные поставки энергоресурсов», — гласит документ.

Отметим, что Концепция национальной безопасности утверждается Сеймом один раз в течение одного созыва. Как пишет издание Neatkarīgā Rīta Avīze («Независимая утренняя газета»), авторы концепции пришли к выводу, что особо серьезные проблемы безопасности связаны с экономическим кризисом — социальное неравенство и снижение численности населения увеличивают внутреннюю и внешнюю уязвимость к угрозам, исходящим извне. «Все сложнее найти грань между состоянием мира, периодом кризиса и военным временем. Элементы асимметричной войны зачастую трудно различимы, но в основе своей они обращены на то, чтобы ослабить государство изнутри, направлены на дискредитацию политического руководства страны и на подрыв веры в свою страну», — считают авторы.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

ІІ Балто-Чорноморський Форум

40121C87-1DFA-4CE1-BE54-BEC320AED999889898062_mw1024_n_sУ рамках подальшого розвитку співробітництва країн Балто-Чорноморського регіону і з метою сприяння виконанню рішень Першого Балто-Чорноморського Форуму, який відбувся у листопаді 2015 року у м. Києві, Громадська організація «Міжнародна ініціатива з підтримки України» організовує міжнародний захід «II Балто-Чорноморський Форум», що проходитиме у м. Києві 31 березня 2016 року. Форум організовується спільно з фундацією «Балто-Чорноморська Безпекова Конфедерація» (Литва), політичною партією «Республіканська платформа» (Україна) та іншими співорганізаторами.

На Форумі планується обговорити питання формування політичної, економічної та енергетичної співдружності країн Балто-Чорноморського простору, координації дій держав Балто-Чорноморського простору у військовій, оборонно-промисловій та інформаційній сферах, питання інституціоналізації «Балто-Чорноморської співдружності».

До участі у Форумі запрошені відомі державні, політичні та громадські діячі, голови парламентів, міністри закордонних справ країн Балто-Чорноморського регіону.

Форум відбудеться 31 березня 2016 року у м. Києві з 9:00 до 16:00 у конференц-залі готелю Radisson Blue Hotel Kyiv за адресою: вул. Ярославів Вал, 22.

ПОПЕРЕДНЯ ПРОГРАМА

08:30 – 9.00 Реєстрація

9.00 – 9.30 Відкриття. Привітальні слова: Т. Осауленко, голова ГО «МІПУ» про 1-й Балто-Чорноморський форум, що відбувся 12 листопада 2015 року у м. Києві.
Голова Верховної ради України – вітальне слово.

9.30 – 11.00 Панель 1. Існуючі Європейські геополітичні об’єднання як гаранти регіональної безпеки.
Нетипові виклики країнам Балто-Чорноморського простору в контексті ефективності європейських та євроатлантичних спільнот щодо забезпечення безпеки регіону.
Сучасна російська зовнішня політика та брак монолітної адекватної реакції на неї як реальна загроза безпеці країн Балто-Чорноморського простору.
Від надрегіональної архітектури безпеки до субрегіональних багатовимірних безпекових блоків.
Дискусія.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)