• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org
    Что такое "Мезоевразия" - https://uk.wikipedia.org/wiki/Мезоєвразія


Марш Юности и Свободы

МАРШ ЮНОСТИ и СВОБОДЫ
(на мотив «Не жди, не жди» «Сойки-пересмешницы. ч. 1» из «Голодных игр»)

Привет, привет,
солнечный рассвет!
Там, где есть свобода, –
тирании нет!

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Привет, привет,
клич «Один за всех –
все за одного!» –
это наш успех.

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Привет, привет,
не жди свободы в дар –
Возьми её себе –
если ты не стар!

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Наш мир, наш мир
под солнцем и луной
Достоин быть без лжи,
и без слёзы порой.

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Мы есть, мы есть,
не страшен вой врагов –
Идем скорей,
не надо много слов!

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Идем, идем,
нам нечего терять!
Пусть мы умрем –
но жизни расцветать!

Мир наш свободный – и в этом наш завет!
Наш путь – вперед, к огню новых побед.

Привет, привет,
солнечный рассвет!
Там, где есть свобода, –
тирании нет!

Мир наш свободный — и в этом наш завет!
Наш путь — вперед, к огню новых побед.

5-6.12. 2017

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Володимир Стецюк: Вийшов у світ другий випуск альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада»

У Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація другого випуску альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада». У випуску представлені також твори криворізьких поетів Віктора Гриценка, Інни Доленник і Володимира Стецюка.

Твори різноманітних жанрів – поезія, проза, мемуари, драматургія, публіцистика, які увійшли до другого випуску альманаху, стали номінантами обласного патріотичного літературного конкурсу імені Валер’яна Підмогильного, ініційованого обласною письменницькою організацією та управлінням культури, національностей і туризму облдержадміністрації. Отже на презентації визначені журі переможці конкурсу отримували дипломи, грошові премії та примірники альманаху «Степова Еллада». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Марина Струкова: Тамбовская Вандея

ТАМБОВСКАЯ ВАНДЕЯ
Литературно-исторический вечер.
Представление книги об Антоновском восстании на Тамбовщине
и
поэтического сборника Марины Струковой “Грозовая чаша”
(гражданская и философская лирика).

Адрес: конференц-зал гостиницы “Измайлово”, корпус Бета, 2-й этаж.
(м. “Партизанская”)
25 июня, 17 часов.
Билеты 300 р. (при входе)

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анастасия Фомина: Над яркостью

Анастасия Фомина: Over brightness

НАД ЯРКОСТЬЮ
[over brightness]

За пределами Нуля,
в Пустоте Небесной,
Будда начертил слова
Над забытой бездной.

Свет Эоны разбивал,
И считал мгновенья.
Будда знал, и так играл:

Как из вороха цветов,
Можно свить хоть сто венков,
Так и смертный, что родился,
Множеством добра явился.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анастасия Фомина: Пламя Времени

qlrvwv1vazq

Пламя Времени

Вечные идеи,
Побеждают бренность.
Ярость против света,
Озарялась снова.

Листьев снегопады,
И осколки пепла,
Благовоний Шивы…

Кто-то молвил странно,
Бойтесь же забвения,
Птичьев снов полёты,
Мы одни из древних.

Странные ответы,
Сны Калагни Джаты.

Автор: Anastasia Fomina

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Пам’ятник  співцеві українського арійства нарешті  відкрили й в Україні

ant3 У Львові на вул. Городоцькій,  поблизу  Архикатедрального Собору Святого Юра відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятника видатному українському поетові, прозаїку, перекладачеві та літературознавцю Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). До речі, це, мабуть, перший у вітчизняній історії випадок, коли гідний монумент одному з найвіртуозніших майстрів українського слова ХХ століття встановили спочатку не в Україні, а по за її сучасними межами. Адже пам’ятник Антоничу вже  є у селі Новиця на Лемківщині (тепер це територія Польщі), де народився поет. Його встановили ще у 1989 році   стараннями львівських письменників за ініціативи Романа Лубківського.

У заході взяли участь представники громадських організацій, лемківських об’єднань, літератори, митці, гості та жителі міста Лева. Відтак, з вітальними промовами, зокрема, виступили: дослідник творчості Богдана-Ігоря Антонича Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський, голова Світової федерації українських лемківських організацій Софія Федина, голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степан Майкович. А чин освячення пам’ятника провів Преосвященніший владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський (УГКЦ).

«Торік ми посвячували пам’ятник Митрополиту Андрею, цього року посвячуємо пам’ятник для Богдана-Ігоря Антонича. Чому ми ставимо ці пам’ятники? Коли дивитись на їхнє життя, ці пам’ятники їм вже не допоможуть і до їх посмертної слави нічого вже не додадуть. Натомість, ці пам’ятники, насамперед, є важливі для нас. Сьогодні, коли ми згадуємо особу Богдана, він мав надто коротке земне життя. Але за 27 років свого життя він зробив достатньо багато. І в цьому унікальному житті він був особою ніжною, тендітною, делікатною, милосердною, але з іншого боку, у трудних, складних ситуаціях, міг  вчиняти принципово і дуже твердо, бо жив правдою. Цією правдою був Бог, він цю правду почерпнув в родині, бо його батько був священиком. Дивлячись на цю постать, радіємо, що в нашому народі були такі герої, такі особи. Час війни сьогоднішньою показує, що вони є й нині. Ці риси героя, риси святі та праведні, кожен з нас має в себе добувати і ними жити», — зазначив Владика Венедикт.

89208_originalНатомість автор скульптурної композиції підкреслив Володимир Одрехівський підкреслив: «Для мене особливий і радісний день, бо увінчалась праця декількох років. Композиція народилась як інспірація на основі поліфонічної поезії Богдана-Ігоря Антонича, поезії про вищі філософські істини людини та природи, величавої пісні про вічну молодість, незнищенність духу та матерії, нерозривну єдність усього сущого. Ця пластична метафора, образ поета-філософа, людини, яка перебуває у глибокому внутрішньому зв’язку з оточуючим світом, у вічному коловороті життя, постійного процесу змін, метаморфоз, перетворення одних форм життя в інші. Сердечно дякую всій львівській громаді, яка довірила мені таку винятково почесну та відповідальну працю».

Зазначимо, що сам пам’ятник поету Богдану-Ігорю Антоничу виконаний із бронзи, а його висота становить 4,5 метри. Автор, Володимир Одрехівський,  принагідно наголосив, що це спільне архітектурне рішення, яке включає в себе не лише скульптуру, але й упорядкований сквер навколо неї.

Опісля ж відбулись покладання квітів до пам’ятника та виступ хору «Лемковина».

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анастасия Фомина: Миф внезловъ

z1panrlozsa

МИФ ВНЕЗЛОВЪ

Свет как лотос поднялся из грязи,
Распустил золотые сияния!
Я пишу свою живопись вязью,
В Пустоте морского скитания.

Просветлённые видят Бога,
Стрелки часов разбивая,
Бунтуют! Муравьиное логово,
И опавшие листья Рая…

Кыш! Игра не окончена,
Что же… Мы пленники все игры,
Загадки ответы множат,
Птичьи крылья весны.

«Я миф, потому что всё это неправда.
Верьте в Ничто.» Прав А…
Так говорил Заратустра,
И так смеялась в полях детвора:

«Что-то ещё есть сильнее света.
Кто-то ещё зрит зорко в кровь.
С ветви от ветра тихим ответом
Слово загадано снова без злов».

Автор: Anastasia Fomina
Последнее четверостишье: AAA ZRTSTR

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анастасия Фомина: Революция листьев

pjp-rigznw

РЕВОЛЮЦИЯ ЛИСТЬЕВ

Расколат лист осени надвое,
Леты исчезла пора.

Летания птиц отрадные,
И смех детворы во дворах.

Замёрзли осколки памяти,
Он Высь, но а ты — Заря!

Муравьи Солнцу кланялись,
Лучи его небо зарят!

Логос укрылся тучей,
Время Эоны считать.

Так говорил Заратустра:
«Сражайтесь, опять и опять!»

Так говорил Заратустра:
«Невозможно сломать!
Клетку! В летящем! Ястребе!»

Значит, когти цепляют мышь,
Ибо добыча она, и сон его лишь.

Знайте, придёт чистота,
И Света сияния искрость!

Метели кружат снега!
И революцию листьев!

Автор: художник Анастасия Фомина

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анастасия Фомина: Хоровод Серебристых Вьюг

6-xi0scfmymХОРОВОД СЕРЕБРИСТЫХ ВЬЮГ

Листьев кружатся снега,
На белых печальных страницах,
И Музы моей берега,
Всё также в случайных лицах.

Берегам предшествовал Новый Эон,
Крик птиц, улетевших на юг,
Будда, …и чаши тибетской звон,
Хоровод серебристых вьюг.

МОЙ ДУХОВНЫЙ ОТЕЦ

Мой духовный отец,
Небесами-крылами,
Стелет снежный покров,
Над облаками.

Лотосы. Будды.
Новый Бог был рождён!

На отрывках страничных,
Ты листаешь стихи…
В небе стаи там птичьи…

К НЕВЕДОМОМУ БОГУ

Дождей сезон завершён,
И падают листья с небес.
Ноябрь был оглашён.
Шумит предморозный лес.

Как птицы летели на юг,
Я шла. Он смотрел. Ты молчала.
И зимних холодных вьюг,
Приходило начало.

Опавших снегов снегопад,
Румяные щёки на лицах,
И мой необузданный взгляд,
На душных ментальных страницах.

К тебе, о неведомый бог, Шри Рама…
Джай Кришна… Ом Шива…

Автор: художник Анастасия Фомина

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)