Центр Востока и Запада

Писаний Камінь — унікальний витвір Природи, гора заввишки 1221 м, із величезними брилами пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів висотою 2-3 м. і тягнуться ланцюгом (біля 80 м.) на південний схід, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м. Верх каменів утворює горизонтальну площину, де можна відпочити, помилуватися навколишньою природою, прийняти сонячні і повітряні ванни. Гора знаходиться за 5 км. від Буковецького перевалу у Верховинському районі, Івано-Франківської обл.

На скелі Писаний Камінь збереглись загадкові напівсферичні ями-чаші й викарбувані в дуже давні часи петрогліфи та велика кількість різних написів, зроблених численними туристами впродовж двох минулих століть. На жаль, в багатьох місцях Писаного Каменя на давніх викарбуваних сакральних знаках зроблено нові сучасні написи і зображення. В такий спосіб багато давніх петрогліфів назавжди пошкоджено несвідомими туристами, які за допомогою сучасних електротехнічних інструментів “увіковічнюють” свої імена “глибокими шрамами” на славетному Писаному Камені.

Цілком ймовірно, що у глибоку давнину скеля Писаний Камінь була одним із найбільших культових дохристиянських святилищ природно-рукотворного походження у Карпатських горах (продовження…)

17 березня в Києві, в МВК (Міжнародному виставковому центрі) виступив всесвітньо відомий гурт Nightwish. Концерт відбувся в рамках туру за підтримку нового альбому «Imaginareum», який включає в себе багато країн Європи, Азії та Америки, та Україна вперше є у цьому списку.

Nightwish – гурт, який виконує симфонік та пауер метал з 1997 року і є володарем багатьох платинових дисків. “Imaginareum” – сьомий повноцінний альбом гурту і другий з новою солісткою Анет Ользон, який включає в себе 14 пісень і є «чарівним парком розваг», за словами лідера групи – Туомаса Холопайнена.

Довгоочікуваний український концерт відбувся з аншлагом. Вдячні фани приготували для знаменитих гостей флеш-моб: сердечка, з одного боку з іменами учасників Nightwish, а з другого – написом “Kiitos” (фін. – Дякую), які підняли під час пісні «Slow Love Slow». Під час концерту було виконано і багато старих хітів гурту, таких як “Nemo”, “Wish I had an angel”, “Come cover me”.

Схоже, Україна сподобалася скандинавам, про це свідчить їхній запис у соціальній мережі Facebook: «Ми й уявити не могли, що нас очікуватиме! Дякую, Україно!» та обіцянки приїхати ще.

(продовження…)

В дните 24-26 февруарий 2012 година в беларуската столица Минск се състоя ХІІ международна научно-практическа конференция под надслов „Славянският свят на път към грядущето!”.

В работата на Конференцията взеха участие учени, творци и обществени лидери от Беларус, Украйна, Русия, Сърбия, България, Чехия, Полша, Казахстан и др.

Участниците в конференцията представиха за разглеждане широк спектър от въпроси, касаещи историята, политиката, стопанството и културата на славянския свят, обществено-политическото и хуманитарното развитие на славянските народи на днешния етап. В хода на конференцията бяха представени 70 доклада. Присъствуваха около 200 души.

Участниците в Конференцията, обсъждайки най-вече икономическото положение в Европа, а също така и в славянските страни, достигнаха до следващите изводи: (продовження…)

Пол жизни, чверть века я не был в России, со времён студенческих стройотрядов. И вот поехал в гости к другу. Наилучшие впечатления оставили и наши и русские таможенники. Ни малейших намёков на взятки, никаких придирок. Правда, русские попросили очень чётко назвать имеющиеся лекарства.

- Да нет у меня лекарств, кроме двух бутылок водки. И вообще, я в вашу территорию не намерен углубляться. Я тут, с краешку (Я действительно шёл в ближайшее к границе село).

Тактичные ребята не поинтересовались ёмкостью стеклотары:

- Проходите.

Кстати, границу лучше всего проходить, как я, пешком. Машины и автобусы стоят по 4 часа. Я на одной попутке подъехал к границе, перешёл её за десять минут и на русской стороне сел на другую машину.

Село оказалось красивое, крепкое, трудовое и чистое. Бурьянов и мусора нет. Понравилась чёткая планировка. (продовження…)

Анастасия, когда ты поняла, что будешь художником?

Рисовать я начала с четырёх-пяти лет. Творчество уже с раннего детства было моим любимым занятием и занимало всё свободное время. Сейчас вспоминаю тёплые весенние или летние дни, я сижу на веранде, и рисую цветы, животных, природу, вечером родители забирают меня домой из детского сада и я дарю, созданные днём рисунки, маме. Далее было девять лет художественной школы, точнее средней школы с архитектурно-художественным уклоном и четыре года художественного училища. Таким образом рисовала я всегда. Создавать картины маслом начала к последнему курсу художественного училища. Вероятно, я скорее родилась художников.

Какое направление ты избрала в своём творчестве?

В настоящее время в творчестве мне близки темы философии и эзотерики. Абсурдноапокалиптическое искусство, сакраментальная живопись. Автором данного направления являюсь я, но до сих пор это есть только в теории, и подлежит дальнейшему развитию.

Откуда ты черпаешь вдохновение, идеи…? (продовження…)

(продовження…)

Продолжение – (продовження…)

Володимир Війтишин, Правлячий Архиєрей Івано-Франківської єпархії УГКЦ

Наша зустріч із владикою Володимиром відбулася 1 жовтня 2011 року в резиденції єпископів Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Головною темою нашої розмови була історія богословської освіти УГКЦ в період підпілля та в незалежній Україні. Особливу увагу ми звернули на процеси відновлення духовної семінарії, становлення і розвитку теологічно-катехитичного духовного інституту та теологічної академії в Івано-Франківській єпархії.
Пропонуємо увазі читачів скорочену версію інтерв’ю, аудіозапис та повніший текст якої зберігається в архіві автора. (продовження…)

Каждому студенту МГИМО (у) МИД РФ рано или поздно придется столкнуться в своей будущей профессиональной жизни с тем, что называется «за рубежом». А потому нашему брату всегда полезно узнать, каким образом его Родина преподносится читателям и телезрителям в стране его пребывания. Именно этой теме решил посвятить первую из целой серии встреч с известными французами, проживающими и работающими в России, председатель Французского землячества неутомимый Сильвер Милион: каково отношение современной «четвертой власти» Французской республики к Российской Федерации? А кто может лучше всего осветить данный вопрос перед будущими дипломатами, экономистами и юристами-международниками, чем непосредственный носитель этой власти, старший консультант по людским ресурсам, журналист Федерального агентства РИА-Новости Александр ЛАТСА.

(продовження…)

21-22 жовтня 2011 року на базі Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна) відбулась
Всеукраїнська науково-практична конференція “ІІ Султанівські читання. Актуальні проблеми викладання літератури у середній та вищій школі”. Конференція присвячена пам’яті знаного на Прикарпатті методиста, культуролога та поета Юрія Ібрагімовича Султанова (1948-2003) http://primordial.org.ua/archives/1118.

З доповідями на пленарному засіданні виступили учні Юрія Султанова – представники Центру Сходу і Заходу “МезоЄвразія” доктор філологічних наук, професор Козлик Ігор Володимирович (“Гносеолого-евристичні вектори творчої спадщини Юрія Султанова”) та кандидат філософських наук Гуцуляк Олег Борисович (“Міжцивілізаційний діалог у методичній спадщині Ю.І. Султанова”), а з доповідями на секційних засіданнях – доктор педагогічних наук, професор Мариновська Оксана Яківна, (продовження…)

‎14 жовтня 2011 року у Києві Всеукраїнське об`єднання «Свобода» проведе Марш Слави УПА із вимогами повернути звання Героїв України Степанові Бандері та Романові Шухевичу, визнати боротьбу ОУН-УПА національно-визвольною боротьбою Української нації та проголосити 14 жовтня – День створення УПА – державним святом.

Гасло Маршу: «За соціальне і національне визволення!».

Початок Маршу – о 16-00 біля пам’ятника Тарасові Шевченку, де відбудуться віче та збори депутатів місцевих рад від Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

По завершенні маршу – святковий концерт на Михайлівській площі. У ньому візьмуть участь провідні українські рок-гурти: «КОМУ ВНИЗ», «Плач Єремії», «От Vinta», «Тінь сонця», «Рутенія».

Початок концерту – о 18-00.

(продовження…)

Кам’яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця в місті Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької області України). Складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам’янця-Подільського — Старе місто, та «материком», Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Довгий час вважалося, що Стару фортецю збудовано в другій половині 14 століття. Адже першу в історії згадку про Кам’янецький замок маємо в грамоті від 7(15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, де цей князь за згодою свого брата Олександра Коріатовича надає кам’янчанам право на кшталт магдебурзького та прямо зазначає, що грамота дається «на замку» в Кам’янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовану в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), повторили й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тамара Будянська (1961).
Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964—1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964—1969 роках дозволили значно поглибити історію кам’янецької фортеці та датувати її першопочатки 11—12 століттями (в обережніших версіях — кінцем 12 століття).
Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам’янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька Ольга Пламеницька, про дако-римські першопочатки замку, Замкового мосту та міста взагалі в 2—3 століттях (продовження…)

Юрий Кофнер, который несколько лет назад вместе с другими студентами основал одну из самых преуспевающих студенческих организаций МГИМО — Совет землячеств, теперь создал Клуб евразийской интеграции. Немец Юрий, приехавший в Москву учиться, называет себя патриотом России. Главное, о чем он мечтает, — это созидать, причем в России и для России.

— Почему ты здесь?

Это, наверное, странно, ведь все мои родные живут в Мюнхене, а я один здесь в Москве. У меня хорошая семья, и мне все было дано с детства. Но я не хочу легкой жизни в Европе. Получать стабильную зарплату, знать, что законы меня защищают — это не интересно. Если бы я собирался жить в Евросоюзе, я бы и учился там. Но я выбрал Россию. Мне хочется в будущем остаться здесь и попытаться улучшить что то, заниматься благим делом. Я мечтаю наладить тут производство. Хочу заниматься возобновляемыми источниками энергии. Ведь энергетика — основа любой экономики. Все это звучит наивно, но во мне действительно появилось патриотическое чувство к России. Мне кажется, что русским может быть и негр, если он любит русскую культуру. И он будет гораздо ближе к России, чем тот, кто мечтает уехать из этой страны. Но раз многие способные люди уезжают отсюда в Америку или в Германию, значит, будет спрос на тех, кто сюда приезжает. Иначе здесь была бы пустыня. А в историю никогда не войдет человек, который просто хотел комфортно жить, где бы то ни было. (продовження…)

Хотинська фортеця (рум. Cetatea Hotinului) — фортеця 13 — 18 століття у місті Хотин, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з семи чудес України.
Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 9 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав’ям.
Укріплення було споруджено на кам’янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев’яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. (продовження…)

В Косові Івано-Франківської бласті відбувся XIX Міжнародний гуцульський фестиваль.  Дійство тривало 27–28 серпня 2011 р.. В рамках фестивалю відбулися науково-практична конференція «Гуцульський феномен: мистецтво життя і творчості», вернісаж-виставка  ліжникарства «Барвограй», конкурсні мистецькі програми художніх колективів та інші заходи. Оргкомітет з проведення фестивалю очолив заступник голови ОДА Роман Іваницький.

Гуцу́ли — субетнос українців, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частини Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й Рахівський район Закарпатської області). Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км². На півночі Румунії — мармароські гуцули. Український лінгвіст Б. Кобилянський на основі аналізу гуцульсько-покутського діалекту та історичних даних висунув гіпотезу про те, що предками населення Гуцульщини й Покуття були племена східних слов’ян — уличів (південь Наддніпрянщина від Дністра) і тиверців (край між Дністром і Карпатами), які переселилися в Карпати і асимілювались з місцевим населенням.

(продовження…)

В Симферополе состоялся всекрымский траурный митинг, посвященный Общеевропейскому дню памяти жертв сталинизма и нацизма во имя сохранения памяти о жертвах массовых депортаций и казней. Его участники собрались возле мемориала жертвам депортации в парке «Салгирка» — более ста человек сошлись под украинскими, крымскотатарскими, европейскими знаменами и флагами украинских национальных патриотических партий, чтобы отдать дань памяти жертвам тоталитарных режимов.

Кроме национальных знамен, обрамленных черными траурными ленточками, участники акции держали в руках лозунги на крымскотатарском, украинском и английском языках: «Нет возрождению тоталитарных режимов!», «КПСС=SS» и другие. Митинг начался молебном по душам жертв массовых депортаций и казней, (продовження…)

Уже три роки поспіль літоб’єднання Sevama (Севама) проводить фестиваль “День Незалежного Поета”, перші два ДНП пройшли у Львові в університеті ім. І. Франка, третій выдбувся 23.08.2011 р. в Івано-Франківську.

Учасники фестивалю “День Незалежного Поета у Франику” – члени Спілки письменників і незалежні поети з усієї України. Цьогоріч гостями Івано-Франківська є Арсеній Барзелович, Василь Кузан, Діма Княжич, Заза Пауалішвілі, Іван Гентош, Іван Сергієнко, Ігор Павлюк, Катруся Матвійко, Микола Ільків-Свидницький, Михайло Жаржайло, Оксана Мазур, Оксана Шафаревич, Оксана Яблонська, Роман Лаврентій, Юрій Рудницький, Юлія Смаль, Юрій Сорока, Ярослав Чорногуз і багато інших поетів.

Пісні виконують відомі поети-барди Олексій Бик, Олег Король, Юрій Рудницький і поет-бандурист Ярослав Чорногуз.

Вітають гостей місцеві автори Адель Станіславська, Василь Мороз, Ірина Мандич, Ірина Тарновецька-Мороз, Марія Дзюба, Олег Гуцуляк, Оленка Бараненко, Олеся Овчар.

Цьогоріч на фестивалі звучала поезія і проза для дітей та дорослих. А родзинкою фестивалю є презентація збірки українського поета зі Швейцарії Назарія Незнаного.

(продовження…)

У Бакинському державному університеті засновано Фонд української книги (ФУК). Ідея заснування ФУК у Науковій бібліотеці Бакинського державного університету (БДУ), в книгосховищах якого налічується десь за три мільйони книжок, виникла у 2007 році під час зустрічі доцента факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ферхада Туранли з ректором БДУ академіком Абелєм Магаррамовим, який підтримав ініціативу українського вченого. 6 липня 2011 року відбулася офіційна церемонія заснування ФУК у названому університеті за участю української делегації. Зустрічі в Бакинському державному університеті, Посольстві України в Азербайджані були присвячені пошуку взаємовигідних напрямків співробітництва. Адже прихильність українців та азербайджанців взаємна.

Українські гості подарували новоствореному Фондові – осередку українства, який розширить міжнародне співробітництво – велику кількість книжок українською мовою. Крім того, відбувся діалог Першого Національного каналу України стосовно співпраці з суспільним телебаченням Азербайджану. Було обговорено перспективи проведення Днів азербайджанського телебачення в Україні, трансляцію найкращих фільмів і програм телебачення Азербайджану в ефірі Першого Національного каналу. (продовження…)

В эстонском городе Вильянди прошел XIX-й международный фестиваль фольк-музыки

В центральной Эстонии находится небольшой город Вильянди, где каждое лето, в конце июля, уже два десятка лет проводится международный фестиваль музыки в стиле фольк – крупнейший в Северной Европе. Это уникальное мероприятие, на котором в едином музыкальном порыве, вопреки предсказанию английского писателя Джозефа Редьярда Киплинга, сходятся Запад и Восток.
Вот и в этом году в Вильянди приехали музыканты из Индии, Сенегала, Ирана, Доминиканской Республики, Испании, Великобритании, России, Латвии, Швеции, Норвегии, Дании, Бельгии и некоторых других стран.
Виртуозы фольк-музыки играли на разных, порой весьма оригинальных и невиданных музыкальных инструментах, пели песни на несхожих языках… Но они еще раз доказали, что для подлинного искусства нет никаких преград, тем более этнических. Музыканты разных стран и народов могут по-разному выражать свои чувства, которые однако вызывают у людей одни и те же эмоции.
Безусловно, в этом году ярчайшей звездой Вильяндиского фолька был музыкант и композитор из Индии Trilok Gurtu.

Этот мастер индйской музыки гениально сумел переплести в своем творчестве нюансы восточного и западного музыкального наследия. В его композициях слышны азиатские, европейские, американские, африканские и полинезийские мотивы. За почти сорок лет концертной деятельности Trilok Gurtu сотрудничал со многими известными западными исполнителями, выработав свой неповторимый музыкальный стиль.

(продовження…)