• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Ігор Галущак: МІОК – 25-те Передріздвяння та 20 років у Львівській політехніці

У святково передріздвяній атмосфері Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» відзначив 25-ліття з часу свого заснування.
На початку урочистості, присвяченій цій без виключення знаковій події в історії сучасного світового українства, відбулося не менш символічне дійство. Адже давній духовний наставник Інституту — отець Роман Кравчик, благословляючи присутніх, передав політехнікам Віфліємский вогонь миру.

А серед численних вітань від поважних гостей заходу, мабуть, найбільш ємно оцінив здобутки цієї широко відомої вітчизняної гуманітарної міжнародної установи ректор Львівської політехніки, професор Юрій Бобало, котрий зокрема сказав: «Ми сьогодні маємо слушну нагоду тепло і й сердечно привітати талановитий і згуртований колектив нашого МІОКу із його славним ювілеєм! Адже це — унікальна у світовій практиці інституція, котра опікується розвитком і налагодженням контактів із 20-мільйонним світовим українством, діючи за чотирма пріоритетними напрямками: освітнім, міграційним, культурним та співпрацею із діаспорою. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Володимир Стецюк: Вийшов у світ другий випуск альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада»

У Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація другого випуску альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада». У випуску представлені також твори криворізьких поетів Віктора Гриценка, Інни Доленник і Володимира Стецюка.

Твори різноманітних жанрів – поезія, проза, мемуари, драматургія, публіцистика, які увійшли до другого випуску альманаху, стали номінантами обласного патріотичного літературного конкурсу імені Валер’яна Підмогильного, ініційованого обласною письменницькою організацією та управлінням культури, національностей і туризму облдержадміністрації. Отже на презентації визначені журі переможці конкурсу отримували дипломи, грошові премії та примірники альманаху «Степова Еллада». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Сергей Путилов: Годовщина российско-финской войны: повторится ли прошлое?

30 ноября 1939 года началась советско-финская война, которую поэт Твардовский назвал «незнаменитой». Потери Красной армии оказали огромны. Несмотря на победу, выигрыш оказался сомнительным. Возможно, если бы не финская авантюра Сталина, то Гитлер, убедившийся в слабости «непобедимой и легендарной» (которая три месяца не могла справиться со слабым противником), не рискнул напасть на Советский Союз. Финны называют этой войну talvisota, или «зимняя война». Количество погибших, обмороженных советских воинов измерялось десятками тысяч. При это финны потеряли людей в разы меньше.

26 ноября 1939 года правительство СССР направило ноту протеста правительству Финляндии по поводу якобы имевшего место артиллерийского обстрела, который, по заявлению советской стороны, был совершён с финляндской территории. Ответственность за начало военных действий советской стороной была полностью возложена на Финляндию. Начало военных действий привело к тому, что в декабре 1939 года СССР как агрессор был исключён из Лиги Наций. Война завершилась подписанием Московского мирного договора. В этой войне не было победителя. Хотя СССР и отобрал у Финляндии Карельский перешеек, но в действительности это оказалась «пиррова победа». Она показала слабость Красной Армии, ускорила принятие Гитлером решения напасть на СССР — этот «колосс на глиняных ногах», по его мнению.  Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка виступила на конференцiї «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium») у польському Сеймi

25-26 листопада в Колумновiй залi Польського Сейму вiдбулася пiдсумкова конференцiя циклу «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium»), що стартувала в Києві, продовжилася у Тбілісі та завершилася у Варшаві.

[…] На конференції «Розбита імперія» Україну представляли делегація від українського студентства, Олена Семеняка (Національний Корпус), Євген Білоножко (головний редактор Інтернет-порталу Polonews, полiтичний експерт), а також доброволець не однієї війни в регіоні Ігор «Тополя» Мазур та Анатолій Шолудько (УНА-УНСО).

Виступ Олени Семеняки природним чином стосувався новітніх українських національно-визвольних змагань, але не тільки українських. Розкриваючи геополітичну програму Національного Корпусу, вона обґрунтувала тезу про те, що, як би це парадоксально не звучало, справжню незалежність народи Центрально-Східної Європи зможуть здобути лише в рамках повноцінної регіональної інтеграції: «Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету».

Зважаючи на те, що конференцію було присвячено не тільки передісторії, а й конкретним методам здобуття незалежності народами регіону, Олена Семеняка зосередилася на наступному аспекті проблематики: «Польсько-українська співпраця як ключ до суверенного Міжмор’я». По суті геополітичний характер свого виступу вона підкреслила і в ході спілкування з журналістами місцевого телеканалу.

Крім того, з огляду на присутність на конференції членів правлячої партії Польщі «Право і справедливість», Олена Семеняка закликала польську сторону налагоджувати співпрацю з українськими політичними союзниками, пам’ятаючи про те, що нинішні президент та уряд України налаштовані лише на некритичне прийняття будь-яких ініціатив Євросоюзу й Заходу в цілому, в тому числі спрямованих проти польської культурно-демографічної й економічної політики.

Звичайно, представниця Національного Корпусу, відомого своєю всебічною співпрацею з польськими прихильниками Інтермаріуму, не могла оминути казус «історичної війни» між Україною та Польщею, розв’язаної безвідповідальними політиками та істориками винятково в інтересах Кремля.

В рамках ранкового ефіру на радіо W-Net, який ширша громадськість мала змогу послухати 27 листопада о 9:00 за польським часом, Олена Семеняка підсумувала три основні фактори, що спричинили загострення відносин між Україною та Польщею. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Презентація українських перекладів Езри Паунда в «Пломені»

Вчора в літклубі «Пломінь» відбулася унікальна подія, приурочена до 132-ї річниці з дня народженя поета 30 жовтня 1885 р., що в ідеалі мала би зібрати не одну тисячу гостей. Цитую уривки з передмови до видання Марка Роберта Стеха:

«У час її появи 1960 р. книжка «Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія, есей, канто», видана в Мюнхені маленьким приватним видавництвом «На горі», являла собою найобширнішу добірку перекладених текстів видатного англоамериканського поета й мислителя на будь-яку мову світу. Отож, сам факт провідної ролі україномовного видання в засвоєнні і популяризації творчості однієї з ключових постатей світового модернізму надавав цій книжці статус не лише важливої, а й епохальної події в історії нашої видавничої справи… Дарма, що, в об’єктивних обставинах, її реальний вплив на літературне життя був мінімальним. […]

А попри те, потенційне значення цієї книжки для української культури залишається актуальним ще й сьогодні, понад півстоліття після її первісної появи. Уже сам факт «неуспішності» видання 1960 р. мав би спонукати сучасного читача до роздумів про деякі серйозні (на жаль, досі реальні) питання української культури та хронічні проблеми її розвитку; умови, в яких автентичні подвижницькі досягнення окремих творців культури є раз у раз непоміченими та проігнорованими суспільством їхніх земляків, а відтак і світовою спільнотою, унаслідок чого Україна залишається на провінційних маргінесах світової культури. Та що важливіше, це видання повинно й сьогодні викликати бажання осмислити деякі фундаментальні проблеми модерної культури в цілому, заторкнені як у творах самого Езри Павнда (а зокрема в циклі «Канто»), так і в передмовах та коментарях перекладача та видавця цієї книжки, одного з найвидатніших українських літераторів і інтелектуалів ХХ ст. Ігоря Костецького».

При всьому комплексі меншовартості як прокремлівських, так і прозахідних політиків, ось чому я негативно ставлюся до, певно ж, щирих прагнень патріотів весь час «піднімати бойовий дух» українському народу заявами про те, що він «найкращий» у всьому. Як на мене, ніщо так не підтверджує заяви про «failed state», як самозаспокоєння, неосвіченість і популізм, синонімом якого в Україні став патріотизм, і боюсь, також націоналізм. Тільки чесне визнання не просто своїх прорахунків, а відверто деструктивних тенденцій в новітньому українському історичному та ентокультурному самоосмисленні (а саме схильності до віктимізації і постколоніального синдрому, який НЕ компенсується марнославством) може і має відкрити нові горизонти нашому майбутньому.

Разом із професіоналами своєї справи на зразок Юрія Буряка, головного редактора і перекладача видання, що спільно з Андрієм Волошиним, молодим перекладачем і знавцем спадщини поета, та Ярославом Кузиком, очільником видавництва «ПЕНМЕН», презентували вчора цей дорогоцінний двотомник.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Екатерина Амеян: Геноцид езидов стал основной темой всероссийской научно-практической конференции

20 октября 2017 г. в Челябинске в Южно-Уральском государственном университете состоялась всероссийская научно-практическая конференция «Геноцид в XXI веке. Борьба с терроризмом». Конференция была организована «Езидским национальным культурным центром» при поддержке Правительства Челябинской области. Руководителем «ЕНКЦ» является езидский предприниматель Аско Алои. Конференция началась с приветственных слов и поздравлений представителей Правительства, Ассамблеи народов, Общественной палаты Челябинской области и руководства научно-исследовательского университета. Было сказано много теплых слов в адрес организаторов этого мероприятия, а также отмечена актуальность темы профилактики и борьбы с терроризмом.

Спикеры конференции выступили с важными и полезными докладами. Среди спикеров был и езид по национальности — Самвел Мамадович Кочои, доктор юридических наук, профессор кафедры уголовного права Московского государственного юридического университета имени О.Е. Кутафина ( МГЮА), академик РАЕН, председатель Всероссийской общественной организации «Езидский конгресс» . Он выступил с докладом «Исламское государство» и его преступления: от терроризма к геноциду». В своем докладе Кочои осветил тему геноцида езидов, раскрыв юридическую сторону проблемы признания геноцида народа мировым сообществом. Профессор особенно акцентировал внимание на то, что и России следовало бы признать геноцид езидов, совершенный террористами «ИГ». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Відбувся Круглий стіл «Дороговкази в майбутнє Богдана Гаврилишина»

19 жовтня 2017 р. у Читальному залі імені Богдана Гаврилишина Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відбувся Круглий стіл «Дороговкази в майбутнє Богдана Гаврилишина», присвячена 91-й річниці з дня народження і річниці світлої пам’яті вченого світового рівня, почесного професора університету, іноземного члена НАНУ, доктора філософії і економіки Женевського університету, голови Міжнародного інституту менеджменту, члена Римського Клубу, одного із засновників Економічного форуму у Давосі, автора багатьох книг Богдана Дмитровича Гаврилишина. Модератором заходу був директор наукової бібліотеки університету, кандидат історичних наук Петро Гаврилишин.

Спочатку учасники переглянули фільм про Богдана Гаврилишина та заслухали виступи представників його родини та активістів «Пласту», меценатом якого виступає заснований професором Благодійний Фонд.

Надалі були заслухані доповіді з аналізу дороговказів Б. Гаврилишина для розвитку як суспільства вцілому, так і для окремих особистостей зокрема, що були підготовлені студентами – майбутними істориками, політологами та міжнародниками і активну участь в їх обговоренні взяли студенти-магістранти філософського факультету.

Потім були заслухані виступи науковців університету щодо обговорюваних проблем – професора кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Михайла Голянича, доцента кафедри політології Миколи Геника, завідувача кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Максима Дойчика, доцентів кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Ірини Кучери, Ярослава Гнатюка, Олега Гуцуляка, кандидата історичних наук, викладача суспільних дисциплін Івано-Франківського коледжу технології та бізнесу Андрія Випасняка та ін.

Учасники Круглого столу підтримали ініціативи проведення серед студентів вишів Івано-Франківська та випускників шкіл конкурсних робіт, присвячених ідеям Б. Гаврилишина, та організацію даного Круглого столу як щорічного заходу. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Цепенда: З візитом відвідала делегація Послів країн Вишеградської четвірки в Україні

4 жовтня 2017 р. Прикарпатський національний університет  ім. В. Стефаника з візитом відвідала делегація Послів країн Вишеградської четвірки в Україні, а саме — Надзвичайні і Повноважні Посли: Угорщини — Ерно Кешкень, Словацької Республіки — Юрай Сівачек, Чеської Республіки — Радек Матула, Заступник Глави Місії Посольства Республіки Польща Яцек Жур та Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек.

У зустрічі також взяв участь Почесний консул Угорщини в Івано-Франківську Василь Вишиванюк.

Мав добру нагоду поінформувати Послів про наші міжнародні проекти з університетами регіону.

Відбулась також змістовна зустріч керівників дипломатичних місій зі студентами університету, під час якої були порушені питання співпраці України з країнами Вишеградської групи.

Не оминули дипломати і студенти питання сприйняття нового закону «Про освіту» країнами, які мають в Україні національні меншини.

Відкрита атмосфера дискусії сформувала добре враження у дипломатів щодо рівня знань наших студентів і їх прагнення до розбудови держави.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Никита Редько: Круглый стол «Большой террор. Трагедия Приуралья»

30 сентября 2017 г. в г. Уральске на базе НОК КазИИТУ (Казахстанского Университета Инновационных и Телекоммуникационных Систем) провели круглый стол «Большой террор. Трагедия Приуралья», посвященный 80-летию начала Большого террора 1937-1938 г.г.

Я стал организатором этого круглого стола в качестве руководителя Общественного Движения «За свободный доступ к архивам ВЧК, НКВД, КГБ». В работе круглого стола в числе прочих лиц приняли участие: приглашенный из г. Алматы председатель правления Общественного Объединения «Адилет» Х.М. Абжанов, приглашенный из г. Оренбурга председатель правления Оренбургского Движения «Меморал» А.А. Рождествин.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Журнал «Дзвін» відродили у Львові в модерному форматі

У межах цьогорічного Форуму видавців відбулась і презентація легендарного часопису «Дзвін», зумовлена тим, що нещодавно започаткована серія молодіжних випусків журналу модернізувалась та набула оновленого дизайну.

Головний редактор часопису «Дзвін» Юрій Коваль передусім розповів про історію колись чи не найавторитетнішого літературно-мистецького журналу в Україні, що починається ще 1940-го року. Щоправда в 1940—1941 роках він виходив під назвою «Література і мистецтво» , в 1945—1951 роках як «Радянський Львів» , а в 1951—1989 роках мав назву «Жовтень». Свого часу у ньому дебютували такі знакові постаті української літератури, як: Микола Вінграновський, Юрій Андрухович, Марія Матіос, Оксана Забужко. Юрій Коваль також зауважив, що зараз так само не бракує молодих авторів, котрі вриваються у сучасний літературний контекст. Адже буває, що п’ятнадцятирічні сьогодні пишуть так, що це б зробило честь і вже зрілим літераторам. А модератор

зустрічі, а водночас упорядник молодіжної серії часопису Марія Ястремська розповіла, як впродовж півроку тривала робота над новим «Дзвоном». Присутні ж на презентації автори мали нагоду прочитати свої тексти, а гості – відкрити для себе нові імена.

У редакції часопису кажуть, що власне запровадження молодіжних номерів, у якому відтепер мають нагоду публікуватись автори від 15-ти до 35-ти років, само по собі було ризикованим кроком, а тому ці числа планували спершу видавати тільки раз на рік. Однак з огляду на розголос, якого зазнав перший – березневий – випуск, цьогоріч вийшов вже другий – вересневий – номер такого ж ґатунку, але у осучасненому дизайні – отож «Дзвін» став модерним. І, хоч редакція мала певні побоювання з приводу того, як відреагують читачі на такі сміливі кроки, втім, не минув ще й тиждень після презентації часопису у новітній інтерпретації, як майже всі примірники вже віднайшли свого читача. Вочевидь, це свідчить про правильний курс на зміни й спростовує будь-які сумніви з приводу нової концепції. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)