• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.

Владимир Ткаченко-Гильдебрандт: «Мое генеалогическое путешествие, или Корни не отбрасывают тени»

В Хорватском посольстве произошла презентация книги исследователя Владимира Ткаченко-Гильдебрандта.

Владимир Ткаченко-Гильдебрандт. «Мое генеалогическое путешествие, или Корни не отбрасывают тени» 

Корни не отбрасывают тени. Это очевидно. Вот почему у разветвлений родословного древа нет отражений… В 1997 году главный редактор одного российского иллюстрированного журнала попросил автора написать очерк о своей родословной. Очерк был опубликован в 1998 году и со временем вылился в книгу, завершенную только теперь, поскольку в течение двадцати лет она постоянно правилась и дополнялась на основании вновь открывшихся фактов и документов. С одной стороны, автор избегал всяческих домыслов и так называемых «семейных преданий» (что, как выяснилось, не всегда правильно); с другой – открыл взаимопроникновение на протяжении столетий и пространств германского и славянского миров, что показано на примере родов Гиллебрандт фон Прандау, Гильдпрандт фон унд цу Оттенгаузен, фон Эйкштедт, Ржичанских, фон Гарнах и др. Кроме того, в книге сообщаются совершенно новые для русскоязычного читателя сведения по представителям знаменитых немецких фамилий Меланхтон, Гёте, Линдгеймер, Виланд…Исследование строго документальное, подкрепленное копиями хранящихся у автора документов.

Издательство: «Алетейя» (2018)
ISBN: 978-5-906980-96-0

Ткаченко-Гильдебрандт В. Моё генеалогическое путешествие. 27-09-2018

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Володимир Стецюк: Вийшов у світ другий випуск альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада»

У Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація другого випуску альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада». У випуску представлені також твори криворізьких поетів Віктора Гриценка, Інни Доленник і Володимира Стецюка.

Твори різноманітних жанрів – поезія, проза, мемуари, драматургія, публіцистика, які увійшли до другого випуску альманаху, стали номінантами обласного патріотичного літературного конкурсу імені Валер’яна Підмогильного, ініційованого обласною письменницькою організацією та управлінням культури, національностей і туризму облдержадміністрації. Отже на презентації визначені журі переможці конкурсу отримували дипломи, грошові премії та примірники альманаху «Степова Еллада». Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Наш дочерный проект!

На  сайте
Геополитика Свободы и Мира : Geopolitics of Freedom and Peace

http://geopolitics.mesoeurasia.org

представлены вашему вниманию
книги
Аналитического Центра «Эсхатон»

КАРФАГЕН И РИМ:
геополитическая рапсодия
священного и святого

ШИЗОПОЛИТИКА ГЛОБАЛИЗАЦИИ:
тотальное освобождение от принуждения
для рождения господства нового тоталитаризма

ПРЕДТЕЧА АНТИХРИСТА:
лжепророк,
завоеватель пространства, времени и душ

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Екатерина Амеян: «Таинственная дева» (2009)

20246460_cover-elektronnaya-kniga-ekaterina-usubovna-ameyan-tainstvennaya-deva

Эта история могла произойти где угодно и даже не в наши времена, и даже не на нашей планете. Такая история вечна — ей предстоит повторяться всегда. Обязательно найдутся развитые народы и их догоняющие, как найдутся люди, должные полюбить друг друга, обойдя запреты и взрастив детей, которым суждено до конца жизни сомневаться и искать своё место в обществе, так и не сумев его найти. И пусть Екатерина Амеян берёт за основу одно из племён в Индии, а в качестве посланников цивилизации выбирает англичан — это никак не сказывается на повествовании. Сюжет обязан развиваться именно в предложенном автором варианте, иначе читатель не поверит.

Повествование начинается издалека. Предстоит понять, отчего англичане стремятся в Индию и почему остаются там жить. Климат ли тому виной или всё же причина кроется в красивых девушках, способных пленить сердца отважных людей? Может оказаться, что побуждающие мотивы намного проще, заключаясь всего лишь в желании лучше понимать нравы малоизученных народов. Так складываются обстоятельства, побуждающие читателя пристально следить за развитием дальнейших событий. Стоит сразу оговориться, Амеян строит повествование на трагедиях, пробуждая обиду из-за необходимости наблюдать за крушением чужой, практически идеальной, жизни.

За смертью одних кроется смерть других. В этом нет привычного европейцу накала страстей. Индусы верят в перерождения и склонны радоваться за ушедшего. У Амеян всё происходит по другому. Неспроста сюжет опирается на взаимодействие двух отличающихся культур. Для действующих лиц всё происходит гораздо тяжелее. Только не нужно забывать, что приводимые в качестве героев персонажи имеют отдалённое отношение к Индии и Англии — они воплощают в себе нечто иное, а принятые ими образы должны создать у читателя лишь примерное представление о происходящем.

Когда две культуры соединяются, получается смесь. И эта смесь становится более жизнеспособной, нежели породившие её культуры. Но это в отдалённой перспективе. А в настоящем приходится отстаивать право на существование. Чему читатель является свидетелем. На страницах разыгрывается подлинная драма, воспринимаемая крахом прежних надежд. Остаётся гадать, каким образом Екатерина будет развивать сюжет дальше.

Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Щойно вийшла з друку нова книга директора Аналітичного Центру «Есхатон» Олега Гуцуляка!

Art_V gostyah-1О.Б. Гуцуляк. Філософія української сутності: соціокультурні смисли алхімії національного буття. — К. : АртЕкономі, 2016. — 256 с. — ISBN 978-617-7289-20-2- На украинском языке.

У своїй новій монографії автор пропонує розглянути теми міфополітики, філософії культури та соціальної етнології з позицій україноцентризму, порівняльно-історичного методу та образно-чуттєвого потенціалу. Для науковців, викладачів вишів, студентів, учителів, фахівців гуманітарної сфери, а також тих, хто цікавиться проблемами минулого, сучасного та майбутнього України.

Замовити можна у видавництві!

http://www.knygar.com.ua/site-products-do_druku-gutsuliak/

Зміст

Epistema denudata: апологія пілігримства

МЕТАФІЗИЧНА УКРАЇНА
Україна Середземноморська (Ucraina Mediterranean, Ουκρανία Μεσογείου)
Автономна Нація як Велика Пригода та її Радикальний Ворог
Україна: культура вини і культура сорому
Українська писанка як феномен сили
Україна священних могил і Золоте царство богів та героїв
Історіософія кенозису Русі: від Малоросії до України
Українці в небезпеці стати жертвами помсти творчого дару
Київська спокуса московського євразійства
Малорос як тип втікача від свободи
Україна як проблема мобілізації принципів національної культури
Українська ідея в контексті Книг національного буття
Метафізична Україна у ментальному хронотопі
Діалектика інтровертного та екстравертного начал буття українського етносу
Український солярний космізм
«Аркан»: гуцульський танець ініціації
Україна наша езотерична:
на шляху шевченківського ініціанта у «Воїна Буття»

НАРАТИВНА УКРАЇНА
Іван Франко – таки Каменяр: модернізм – неомодернізм – сучасність
Пророк у поемі «Мойсей» Івана Франка
Чому вірші? Щодо поетичності української нації
Лицарі святого Бьолля, або «Мандрований град» в сучасному українському літературному процесі
Арійська зоря Ярослава Ороса

СОНЯЧНА «ТІНЬ» ЄВРОПИ
Гламур і «туга за жахом»
Варвар як «Тінь» європейської людини
Гуманітарні праві та нова культурна революція
Горить листя… Ніцше та шлях Воїнів Буття

МОЖЛИВІСТЬ ПРИНЦИПУ
Звернення до монархістів України
Необонапартизм – нова відповідь на геополітичні виклики глобалізації
Ми – моральна більшість!

ПРО АВТОРА
Марта Войцехівська-Павлишин. На шляху традиції духу і науки
Євген Баран. Вихід із тіні патосу

ВИБРАНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

В Івано-Франківську презентували книгу про історію Третіх чинів

1548093_1552463821633813_5932630378139133685_o«Третій чин. Миряни в католицьких спільнотах: Нариси історії», — така повна назва дослідження, над яким майже 10 років працював Олег Жерноклеєв, доктор історичних наук, професор Прикарпатського Національного університету ім. В Стефаника. Перша презентація згаданої книги відбулася 10 вересня 2014 року при храмі Святих Кирила і Методія у Крихівцях в рамках «ШКОЛИ ВІРИ» — щотижневих зустрічей навчання правд віри для дорослих.

Стимулом до написання праці став його вступ у 2005 р. до ІІІ Чину Згромадження Воплоченого Слова, харизмою якого є євангелізація культури. Як історик, п.Олег10698423_1550145338532328_6011552192969489765_n вирішив дослідити аспекти впливу віруючих мирян на хід розвитку європейської цивілізації і зокрема становлення культури таких епох, як Середньовіччя, Барокко, Новий час і аж до буремних літ ХХ ст. Він з’ясував, що чимало членів Третього чину були проголошені святими Католицької Церкви, до терціаріїв-францисканців належали такі видатні діячі, як Васко да Гама, Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Сервантес, Лопе де Вега, Христофор Колумб, Томас Мор, Ференц Ліст та багато інших.

У своїй книзі, яку професор називає «вступом до глибокого дослідження теми», він описує терціаріїв таких найчисельніших римо-католицьких чернечих чинів, як францисканці, домінікани і кармеліти. А серед греко-католицьких зупиняється на дослідженні Третього чину Василіян, Редемптористів та Згромадження Воплоченого Слова. Особливо цікавими є додатки, вміщені наприкінці книги, в яких подані статути перечислених мирянських спільнот. В роботі над перекладами цих документів та інших джерел автору допомагала донька Ілона, магістр міжнародних відносин. А в написанні історії українських Третіх чинів неабияк допомогли спогади очевидців, які пережили нелегкі часи підпілля УГКЦ в Радянському Союзі. Деякі з них, наприклад, с. Християна Голомідова, ІІІ Чин св. Василія Великого та п. Ольга Рогацька, ІІІ Чин Редемптористів взяли участь у презентації книги, що відбулася на парафії свв. Кирила і Методія в Крихівцях Івано-Франківської міськради. Саме до цієї парафії належить автор книги та її видавці – власники видавництва «Фоліант» і саме за сприяння її настоятеля о. Йосафата Бойка, ВС книга побачила світ. В презентації видання взяли участь науковці-історики Мирослав Волощук та Олег Єгрешій, які високо оцінили дослідницьку діяльність професора Жерноклеєва та відзначили новаторську постановку теми. Перший член ІІІ Чину ВС Мирослав Возняк поділився поглядами щодо ролі мирян в євангелізації суспільного середовища, в якому вони живуть і працюють.

На згадку про першу презентацію книги адміністратор парафії свв.Кирила і Методія о. Йосафат Бойко, ВС подарував професору Олегу Жерноклеєву старовинну ікону Ісуса Христа з двома апостолами – св.Петром і св.Андрієм, що були найвірнішими послідовниками Спасителя, з побажанням такої ж апостольської ревності у служінні Богові і Церкві.
11 вересня така презентація відбулася у смт. Дубовому на Закарпатті, а 14 при парафії Христа Царя Отців Василіян в Івано-Франківську.

Прес-центр Згромадження

Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Аляксей Дзермант: «Сівер» — это альманах наступающего века

Вышел первый выпуск белорусского философско-исторического альманаха «Сівер». «Сівер» — это альманах наступающего века. Созерцать архаику и переоценивать события прошлого уже недостаточно. Требование момента — повернуться лицом к открывающейся эпохе и принять её вызов. «Сівер» — философско-историческое по форме издание, по сути — место переработки разрозненных элементов прошлого в новую, безусловно необходимую и искомую многими цельность.

Единство будущего и прошлого на просторах Великого Севера требует нового понимания. Альманах совмещает тексты-опоры и тексты-стрелы: знание, от которого можно оттолкнуться, двигаясь в будущее, и знание, которое показывает направления этого движения.

Подробнее про содержание и концепцию альманаха можно узнать на сайте
http://siver.by

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Рахно Костянтин: Перунове полум’я. Міфологія та обрядовість слов’янських гончарів

Рахно Костянтин
Перунове полум’я. Міфологія та обрядовість слов’янських гончарів

[Текст] = The Perun’s Flame. The Mythology and Ceremonies of Slavic
Potters: монографія / Рахно К. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. – 434 с. –
(Українські керамологічні студії, вип.7 = Ukrainian Ceramological
Studies; iss.7).
ISBN 978-966-182-185-8

Монографія є першим комплексним дослідженням ролі й місця міфо-ритуальних аспектів гончарства у традиційній культурі слов’янських народів. Уперше в керамології й етнології на підставі аналізу традиційних гончарських звичаїв та обрядів виготовлення посуду реконструйовано міфопоетичні уявлення слов’ян про процес гончарювання.
Виявлено й охарактеризовано зв’язок гончарного ремесла з основними образами слов’янської міфології, зокрема, з богом грому Перуном, у контексті базових структур міфологічної моделі світу.
Для керамологів, етнологів, фольклористів, істориків, релігієзнавців, етнолінгвістів, мистецтвознавців і всіх, хто цікавиться міфологією, фольклором і традиційною культурою слов’ян.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олег Ущенко: Пошуки загублених предків (рецензія)

Довго я рискав у «Пошуках заповітного царства” від Олега Гуцуляка, перестрибуючи з міфу в реальність і навпаки. Фантастична книжка! Щоправда важка для читання — осилював не більше 3-5 сторінок за вечір.
Про архетипи та міфи народів старенької Європи. Ностальгія за загубленим царством праведників, яке зараз від людей приховане. Слов’яни називали його Біловоддя, на Сході — Шамбала, хрестоносці — Царством Пресвітера Йоанна. А ще — Агартха, Туле, Нікояабад, Нова Атлантида… Ден Браун відпочиває.
Якщо хочете дочитати до кінця, наберіться гіпер-терплячості, бо факти і припущення насуваються зливою з будь-якого абзацу і від них не має ради.
Цю книжку не можна просто пробігтися очима — її треба уважно читати. Хоча б для того, щоби не зійти з розуму від передозу інформації. Наркотично цікавої, бо непосвячена людина читає про все вперше.
І, звісно, про “теорію змов” (криптополітику) – масони, Більдерберський клуб, яким керують правителі-ієрофанти з Шамбали. Темі Грааля і Меровінгів присвячена значна увага, адже сином рідного брата Персеваля є пресвітер Іоанн — володар могутнього християнського царства на Сході, на допомогу якого так сподівалися хрестоносці.  Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Arcana Europa Magazine: Стиль Тайной Европы

Испанский традиционалистский журнал “ARCANA EUROPA” можно по праву назвать «стильным», поскольку это издание демонстрирует не только великолепное, хорошо продуманное содержание, но и отменный художественный вкус его создателей. Журнал издаёт культурологическая организация “Los Cantos de Maldoror”, базирующаяся в Мадриде, которая также является спонсором уникального фестиваля «Тайная Европа» (Arcana Europa music festival), где участвовало немало знаковых исполнителей, представляющих «независимую» европейскую сцену. В частности, в 2000 году на фестивале с большим триумфом прошло выступление британского культового dark-folk акта Sol Invictus, приглашённого в качестве хедлайнера.
На страницах “ARCANA EUROPA” должное внимание уделяется истории, культуре и родовым корням традиционных этносов и наций Европы. Отсюда и такая «цветущая сложность» тем и суждений, собранных под одной обложкой. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)