• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.

Марина Аркатова: Примара зникне — і буде гірше…

Когда вода вс13521834_1612271095730053_1896962361745514857_nемирного потопа вернулась вновь в границы берегов…

З тих пір і почалися всі неприємності людства. Чи то шок від повені позначився, на генофонді. Чи то помилка природи. Але людська субстанція завжди знаходиться у стані війни. Тут вже амбіції «вінця природи» не знають меж, доводячи ситуацію до абсурду.

Наприклад, все та ж росія.

Найбільш кровопролитним військовим конфліктом по праву може вважатися війна росії з Річчю Посполитою 1654-1667 рр., В результаті якої населення Білорусі зменшилася у двічі (!) Однак мало хто знає, що для розв’язання цієї бійні був обраний зовсім абсурдний привід — неточність в офіційному документі. Зокрема, в написанні царського титулу російського царя Олексія Михайловича. Подкормчій Петро Вяжевіч пропустив в зверненні до царя Олексія Михайловича визначення «повелителя всієї Русі».

Зауважимо, що навіть при бажанні перерахувати всі регалії російського государя було надзвичайно складно.

У підсумку в червні 1654 року було розв’язана війна, в результаті якої населення Білорусі скоротилося з 2,9 млн. Чоловік до 1,4 млн.

Зрозуміло, що забудькуватість писаря стала лише формальним приводом для оголошення війни.

Ще задовго до фатальної помилки росія готувалася до наступу: вже в березні 1653 року Патріярх Никон благословив царя на цей похід, і добре озброєні війська лише чекали команди. Однак царські посіпаки все ж мали проявити більшу кмітливість і вигадати для війни привід вагоміший.

Через 362 роки, майже такий самий фінт росія повторює з Україною. Тільки привід для війни ще більш абсурдний. Генетичний.

Гени, то є страшна річь . 83 роки тому «батько всіх народів» заморив голодом кілька мільйонів корінних жителів України. Натомість привіз російську голоту без роду племені. Якби хтось тоді знав, чим обернеться це для України.

Нащадки цієї голоти за 83 роки перетворили колись квітучий регіон в депресивний.

І розв’язали страшну кровопролитну війну. Яку наші «слуги народу» цнотливо обізвали АТО.

Головнокомандувач везе на фронт черешні для солдатів.
(Після Іловайська, Дебальцеве, ДАПа). Благодійник.
І піднімає тарифи для зубожіння їх близьких.

У якій іще державі (крім Росії) влада цілеспрямовано знищує свій народ, вбиваючи на війні — еліту нації? І прощає терористів? Окупанти без перешкод роз’їжджають по Україні і ведуть бізнес.
Вбивці та кати, що вбивали, наших вояків стають, біженцями, скуповуючи на награбовані гроші землі і квартири по всій Україні.
А народ мовчить. А раптом ще гірше буде? Так хоч примарна стабільність.

Та гірше буде. Примара зникне.
Але нам все по при мешти. То нехай наші діти і онуки розгрібають. Якщо виживуть.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Кирилл Серебренитский: 1765. Тамплиеры на Волге. II

provinces-rer

** ТАМПЛИЕРЫ ВЫШЛИ ИЗ РОССИИ.
В примечаниях к книге о русским масонстве Георгия Вернадского, в последнем ее издании — вдруг мне такая встретилась фраза:
«Формирование Стрикт Обсервант, происходило, по существу, с 1755 года в
С а н к т — П е т е р б у р г е, где в разное время жили его основатели — К. фон Хунд, И. А. Штарк, Ф. фон Пранген, Л. Наттер.»
Составитель комментариев — несомненно, человек знающий, — при этом сослался на новейшие исследования: Лигу и Ле Форрестье.
Исследователи этой темы прошлых двух столетий стояли на том твердо, что версия профессора Штарка — Тамплиерский Клерикат, который будто бы шотландские тамплиеры из Флоренции основали в России. — полная ложь. Восходит эта убежденность прямо к масонским спорам начала 19го столетия, — когда многие масоны, некоторые из которых Штарка еще лично знали, стремились развалить тамплиерские системы, и тем очистить истинное Вольное Каменщичество.
Клерикат ордена Храма — существовал действительно во Флоренции, в тени двора короля-изгнанника Карла Эдуарда Стюарта. Где-то на исходе 1740х, после разгрома крестового похода на Лондон, — приступили несколько шотландских рыцарей к созданию всемирного Ордена.
Загадочный лорд Уильямс действительно где-то около 1760го отлаживал связи в Петербурге.
Около 1762го с ним же сносился тихий тогда еще, мало кому известный маг и повелитель духов, — лютеранский пастор Иоганн Христоф Вёльнер. Уже тогда этот велеречивый священник входил в Капитул Ордена Храма Строгого Наблюдения.

• Пастор фон Вёльнер — тамплиер, носивший имя рыцарь Кубо из Берлина. Он родился в 1732 году, умер в 1800ом; позже он — с середины 1770х — воссоздал орден Золотой Розы и Креста, и возглавил его с титулом Мага и Великого Розенкрейцера. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)