• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Сергей Дацюк: Новый сложный мир

Полный текст доклада, сокращенный вариант которого был представлен в Киеве на Global Vision Summit 14-16 июня 2017-го года.

Цель этого текста – работа с представлениями о современном мире, которые принципиально изменяются прямо на наших глазах.

Текст не ставит себе задачу анализа современного мира средствами дискурса наличных гуманитарных теорий. Наличные гуманитарные теории не работают, поскольку того мира, на материале которого они создавались, уже почти нет. Да и опираясь на эти теории, мировые политическая и бизнесовая элиты по факту неспособны ни остановить мировой кризис, ни разрешить проблемы, лежащие в его основании.

Экономические, политически и социологические теории могут очень ограниченно видеть изменения мира. Однако они очень мало и редко пытаются конструктивистским образом описывать возникающий новый мир. И уж ничтожно мало эти теории что-либо могут сказать о будущем.

На вопросы о кризисном мире способна отвечать исключительно философия, потому что она создавалась как особая интеллектуальная дисциплина, направленная на выработку новых идей, мыслеформ, мыслительных установок, мотивационных наставлений и эстетических ориентаций. Философия в самом прямом и непосредственном виде производит новые представления и новые идеи в виде новых содержательных полей, на которых играет цивилизация, то есть новые перспективные пространства, куда цивилизация направляет свою социальную энергию.

В этом смысле я попытаюсь показать, как возникающий на наших глазах новый мир приводит к некоторым новым философским представлениям. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Сергій Дацюк: Напередодні Великої Війни

Під час Різдва та Нового року дуже хочеться вірити казкам. Також в цей час безліч дорослих ніби впадають в дитинство, бо свідомість стає особливо чутливою до всіляких див. Тобто Різдво та Новий рік це свого роду актуалізація сакрального і трансцендентного в масовій свідомості, коли профанне та утилітарне відходить на другий план. Але от цього року новорічні та різдвяні казки Західного Світу виявилися не настільки багатими на дива, як це буває зазвичай.

Передчуття Великої Війни

На Заході тривають дискусії про Велику Війну. Якраз на Різдво в Росії вийшла маніпулятивна, але доволі інформативна, стаття Сергія Карелова «Большой войны не миновать». В ній дається уявлення про дискусію на Заході між прихильниками концепції «Довгого Миру», що уособлюється Стівеном Пінкером, та прихильниками концепції «Великої Війни», що уособлюється Нассімом Талебом (та Вернором Вінджем як творцем уявлення про «технологічну сингулярність»).

Походження концепції «Довгого Миру» зрозуміле для широкого загалу: будь-які сценарії близької війни псують бізнес та публічну політику, бо вони знищують у людей мотивації купувати все нові та нові речі, вкладати гроші в цінні папери та обирати тих же самих політиків.

Походження концепції «Великої Війни» мало зрозуміле для широкого загалу: воно є узагальненим уявленням про нестримний і гіперболічний розвиток технологій, коли людство змінюється принципово за багатьма напрямками – виникає штучний інтелект з можливістю його інтеграції з людським мозком (трангуманізм), виникає мережеве єдине людство, яке поглинає всі національно-культурні та економічні бар’єри, людство виходить за межі своєї планети Земля і відокремлюється в зовнішню цивілізацію, виникають принципово нові трансцендентні за своєю суттю мотивації (творчості, дарування, волонтерства), які поглинають мотивації споживання/збагачення.

Саме тому дискусія про Довгий Мир та Велику Війну така принципова.

Старий світ хоче Миру, Новий світ хоче війни.

Ситуація конфлікту концепцій досягла такого рівня, що дискусію щодо цього винесли на симпозіум Нобелевського комітету мира в Бергені 2016-го року. Вже не вперше Талеб наводить математичні розрахунки, які показують, що насилля в світі зростає. Вже не вперше Пінкер робить математичні розрахунки, які показують, що насилля в світі зменшується. На згаданому симпозіумі за допомогою ще більш складнішого математичного апарату Талеб зробив два важливих висновки: 1) Гіпотеза про зниження насильства (протягом чи всієї історії або за останні 70 років) статистично недостовірна; 2) Оскільки у всій попередній історії війни з максимальним числом загиблих траплялися приблизно раз в 100 років, то 70+ років, що минули після Другої Світової війни, не можуть бути аргументом про будь-яку зміну тренду на зниження насильства в світі. Отже математика говорить – Велика Війна невідворотна.

Чи можна уникнути Великої Війни? Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)