Евгений Руцкий: Вопрос строительства современной нации и ее образа будущего

Вопрос строительства современной нации и ее образа будущего на самом деле — элементарный.

Актуально только три принципа или установки:

1) территория с суверенитетом;

2) происхождение людей из этой территории;

3) чуть подкорректированный под местную стадию развития стандарт светской цивилизации (экономический, образовательный, культурный).

Больше не нужно ничего для идентификации: языковой принцип — проблема; религиозный — проблема; историко-культурный с попыткой вписать проекты с разными основаниями (БССР, РИ, РП, ВКЛ) — проблема. Это нерешаемые в принципе проблемы, поэтому их нужно отодвинуть на задний план.

Ну и, конечно, необходимо полноценное право собственности на землю (тогда ее будут защищать) и право на оружие (тогда будет чем).

В голову к современным людям лезть с какими-то непонятно кем и как сконструированными идеологиями — это ментальное возвращение в эпоху индустриализации, в которой общество было малообразованным и была пропагандистская машина под контролем. В сетевую эпоху это глупо и бесперспективно, важно это понимать.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Софія Дніпровська: Про мову ненависті

Дописувачі, які цікавляться Польщею, транслюють і ретранслюють тезу, що польський інформаційний простір заполонила мова ненависті. Але що дивує: їм абсолютно нецікаво, в чому ж причини такого сплеску агресії (ще років 10 тому нічого подібного не було). Перестрибуючи через цю важливу і погано досліджену проблему, одразу ж заводять модну платівку: як боротися з мовою ненависті і як у нас чогось подібного не допустити.

Шановні, ненависть — це почуття, яке виникає внаслідок взаємодії суб’єкта з оточуючим світом. Суб’єкту чи групі суб’єктів можна заборонити демонструвати й висловлювати якісь почуття, але заборонити комусь щось відчувати — неможливо.

Нормалізувати стосунки в суспільстві шляхом заборони його членам демонструвати свої почуття так само ефективно, як збивати тиск у котлі шляхом герметизації отворів. Якийсь час котел не буде турбувати вас неприємними звуками і викидами пари. Але потім його рознесе на друзки. Щось подібне відбулося в США, які десятиліттями існували в режимі придушення «мови ненависті», а потім у них зірвало кришку і з киплячого казана вискочила бестія в білявій перуці — навіжений дєдушка Трамп — і почала трощити все навкруги.

Противники мови ненависті люблять посилатися на радіо тисячі пагорбів, яке було натхненником геноциду в Руанді, але забувають, що норми політкоректності це радіо формально не порушувало (що й стало приводом для невтручання з боку посла США). Воно не закликало нищити якусь етнічну/расову групу. Воно закликало вбивати тарганів і рубати високі дерева. А якби там були прямі заклики вбивати тутсі, ті б, напевно, вжили засобів для самозахисту.

Якщо хтось виявляє до вас ненависть, це значить, що з тих чи інших причин він хоче, щоб вас не існувало. Треба виявити ці причини і по можливості усунути. Якщо усунути ці причини, не усунувши самого себе неможливо — треба готуватися до бою.

А простим затиканням пельок проблему мирного співіснування різних політичних, етнічних, конфесійних груп вирішити неможливо. Тільки загнати всередину і відтермінувати розв’язку.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)