Почему Интермариум?: интервью с Еленой Семенякой, международным секретарем Национального Корпуса (Украина)

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з Оленою Семенякою, міжнародним секретарем Національного Корпусу й керівником проекту «Блок міжнародних відносин» партії. Коло питань, піднятих в інтерв’ю, виходять за межі власне української проблематики, значною мірою обертаючись навколо Інтермаріуму як геополітичної й культурно-цивілізаційної альтернативи не лише мультикультурному ЄС, а передусім неоєвразійській РФ. Спілкувався Алексей Рейнс.

Олена или Елена? В сети пишут по-разному.

Даже Алёна, как недавно прозвучало мое имя на федеральном канале Россия 24 в феерическом выпуске передачи К. Семина о международной деятельности Нацкорпуса, почему-то названного «подразделением батальона Азов»; впрочем, содержание таких программ, думаю, осуждать бессмысленно. На современном языке международного общения, английском, пишу Olena Semenyaka, подчеркивая свое украинское происхождение, но в личном общении отзываюсь на все три вариации моего имени на славянских просторах (Олена, Елена, Алёна).

Некоторые заграничные контакты, далекие от «русского мира» и путинизма, предпочитают вариант Elena, например, английский теоретик национал-анархизма, неофолк-музыкант, эссеист и владелец Black Front Press Трой Саутгейт, немцам и скандинавам близка Helena, но в целом «бренд» Olena Semenyaka уверенно лидирует, особенно после Майдана. До такой степени, что многие русскоязычные называют меня «Олэна», то есть имя превращается в позывной.

Частично путаницу создала я сама, связывая сферу интересов с тем или иным именем. Например, чтобы у человека, следящего за деятельностью Olena Semenyaka, Интермариум и Панъевропа не смешивались в одну кучу с Black Metal, сакральной географией и мифологией, публикации на эту тему я подписываю именем Helena.

Можно было бы обойтись без этих эгоцентрических подробностей, но в свете моей международной деятельности важно подчеркнуть ее панъевропейский контекст, то есть то, что это обилие имен никак не свести к русско-украинскому языковому вопросу и тому или иному штампу на идентичности. Хотя при желании можно было бы раздуть из этого очередную подозрительную историю, так как в роду у меня действительно была русская / русскоязычная бабушка Елена, в честь которой меня и назвали. В отличие от некоторых западноукраинских коллег, чьи деды не просто были антисоветскими партизанами, но и приняли смерть от рук НКВДистов, у меня в роду с преемственностью поколений, в идеале занятых единой освободительной борьбой, не все так однозначно. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

«Українська Призма: зовнішня політика 2016»

19 вересня 2017 р. в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) відбулася презентація щорічного аналітичного дослідження «Українська Призма: зовнішня політика 2017 р.».

Дослідження представили та відповіли на запитання студентів-міжнародників та викладачів провідні експерти Ради зовнішньої політики «Українська Призма» Геннадій Максак, Ярослав Чорногор та Олексій Крисенко.

З вітальним словом до учасників зустрічі виступив проректор, професор Андрій Загороднюк. Модераторами зустрічі були Олег Білоус, доцент,  директор Центру НАТО Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, та Ігор Гурак, доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Голова Ради зовнішньої політики «Українська Призма», голова Громадської Ради при МЗС України Геннадій Максак провів презентацію, під час якої ознайомив присутніх зі змістом та основними положеннями аналітичного дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2016». У своєму виступі він підкреслив не тільки важливість політичних знань, але й їх свідоме застосування. Як зазначили організатори презентації, аналітичне дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2016» є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2016 рік. Проаналізовано понад чотири десятки напрямів – від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії. Застосовано п`ять критеріїв оцінки — індикаторів, які базуються на новій моделі методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність МЗС України, Комітету у закордонних справах Верховної Ради України та інших інституцій, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Під час зустрічі член Ради, експерт Ярослав Чорногор розповів, що зважаючи на той факт, що відлік вимірювання почався з 2015 року як «базового рівня», в 2016 році показники дещо погіршились, на що вплинули низка чинників внутрішнього та зовнішнього характеру. Якщо серед зовнішніх факторів можна виділити глобальні та регіональні політичні трансформації, то серед внутрішніх факторів експерти відзначили зменшення рівня координації у виробленні та реалізації зовнішньополітичних рішень, а також відсутність стратегічного підходу до їх формування.

Учасники презентації у форматі дискусії обговорили ряд важливих питань у сфері зовнішньої політики України, міжнародних відносин, дипломатії.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)