• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.

Почему Интермариум?: интервью с Еленой Семенякой, международным секретарем Национального Корпуса (Украина)

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з Оленою Семенякою, міжнародним секретарем Національного Корпусу й керівником проекту «Блок міжнародних відносин» партії. Коло питань, піднятих в інтерв’ю, виходять за межі власне української проблематики, значною мірою обертаючись навколо Інтермаріуму як геополітичної й культурно-цивілізаційної альтернативи не лише мультикультурному ЄС, а передусім неоєвразійській РФ. Спілкувався Алексей Рейнс.

Олена или Елена? В сети пишут по-разному.

Даже Алёна, как недавно прозвучало мое имя на федеральном канале Россия 24 в феерическом выпуске передачи К. Семина о международной деятельности Нацкорпуса, почему-то названного «подразделением батальона Азов»; впрочем, содержание таких программ, думаю, осуждать бессмысленно. На современном языке международного общения, английском, пишу Olena Semenyaka, подчеркивая свое украинское происхождение, но в личном общении отзываюсь на все три вариации моего имени на славянских просторах (Олена, Елена, Алёна).

Некоторые заграничные контакты, далекие от «русского мира» и путинизма, предпочитают вариант Elena, например, английский теоретик национал-анархизма, неофолк-музыкант, эссеист и владелец Black Front Press Трой Саутгейт, немцам и скандинавам близка Helena, но в целом «бренд» Olena Semenyaka уверенно лидирует, особенно после Майдана. До такой степени, что многие русскоязычные называют меня «Олэна», то есть имя превращается в позывной.

Частично путаницу создала я сама, связывая сферу интересов с тем или иным именем. Например, чтобы у человека, следящего за деятельностью Olena Semenyaka, Интермариум и Панъевропа не смешивались в одну кучу с Black Metal, сакральной географией и мифологией, публикации на эту тему я подписываю именем Helena.

Можно было бы обойтись без этих эгоцентрических подробностей, но в свете моей международной деятельности важно подчеркнуть ее панъевропейский контекст, то есть то, что это обилие имен никак не свести к русско-украинскому языковому вопросу и тому или иному штампу на идентичности. Хотя при желании можно было бы раздуть из этого очередную подозрительную историю, так как в роду у меня действительно была русская / русскоязычная бабушка Елена, в честь которой меня и назвали. В отличие от некоторых западноукраинских коллег, чьи деды не просто были антисоветскими партизанами, но и приняли смерть от рук НКВДистов, у меня в роду с преемственностью поколений, в идеале занятых единой освободительной борьбой, не все так однозначно.

О происхождении бабушки Лены известно довольно мало, так как она родилась в Краснодаре, воспитывалась в детском доме в Ленинграде и, как и полагается в таких историях, только погодя узнала от няни о том, что ее родителей убили, припоминая флешбеки в виде большого дома и военной униформы, из чего можно предположить, что это была белогвардейская семья, сметенная красными. Что, впрочем, не помешало ей стать убежденной социалисткой и военной медсестрой, прошедшей всю вторую мировую и, по некоторым сведениям, сопровождавшей в самолете Франклина Рузвельта, тогда передвигавшегося на инвалидном кресле, на Ялтинскую конференцию в 1945 г. Встретив столь же фанатично преданного военному делу деда во Владивостоке, отказалась от предложенной квартиры в Ялте, избрав тяжелые трудовые будни в его родном с. Ничипоровка под Яготином (Киевская область), где и провела всю оставшуюся жизнь, обучаясь ритмам украинского села и пользуясь там большим признанием как человек, а также получая открытки с обращением «Олена Львівна». Таким образом, для меня она всегда останется достоянием украинской земли, и не просто потому, что она родом из Кубани.

На этом фоне, мне не принципиально, каким именем меня подписывают на неукраиноязычных ресурсах: дела и проистекающая из них репутация куда важнее. А доставшееся по наследству хладнокровное отношение к политике и войне в моем лице еще не раз сослужит службу новому поколению украинских патриотов, вынужденных наблюдать путинское победобесие.

Из ответа на этот невинный вопрос можно сделать вывод о том, что этнолингвистическая субстанция иногда ярче проявляется именно тогда, когда имеет несколько языковых проекций. И чем больше народов «узнают» себя в том, что я пишу, «национализируя» мое имя, тем проще доносить до них эти идеи. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Анна Клокун: Націоналісти за Інтермаріум

13 жовтня у Києві відбулась ІІІ міжнародна конференція проекту Інтермаріум за участю представників Національного Корпусу. На заході були присутні делегати з Хорватії, України, Польщі, Литви та інших країн. Були обговорені багато питань реальної перспективи взаємної інтеграції як на рівні держав, так і на рівні окремих проектів в економічній, безпековій, культурній та інших сферах.

Першим виступив у рамках безпекової секції з доповіддю бригадний генерал Хорватських Збройних сил, реформатор армії Хорватії та один із командирів операції «Буря» – Бруно Зоріца, що розповів про стан справ хорватсько-української оборонної співпраці, поділився досвідом щодо покращення обороноздатності держави та відкрив горизонт перспектив, який розкриває інтеграція адріатично-балто-чорноморського військових потужностей.

Наступними спікером став начальник Військової школи командирів ім. полковника Євгена Коновальця Кирило Беркаль (друг «Кірт»), котрий розкрив принципи ефективної модернізації військової освіти на прикладі очолюваної ним Військової школи.

Перспективи підготовки військового резерву в молодіжних мілітарних організаціях та переосмислення важливості подібних утворень у рамках оборонного комплексу сучасної держави розкрив професор університету ім. Марії Склодовської-Кюрі, віце-президент Асоціації «Академічний Легіон» Даміан Дуда.

Далі слово взяв доктор гуманітарних наук Єжи Таргальський з Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, який розставив наголоси щодо розбудови системи регіональної безпеки в Східній Європі та виняткової важливості підвищення обороноздатності Польщі, Румунії та України, як держав, безпека яких є під прямою загрозою через військову агресію Російської Федерації.

Наступний доповідач, Даріуш Матерняк, докторант центру досліджень «Польща-Україна», у своєму виступі посилається на власну книгу «LITPOLUKRBRIG: United for Peace». Автор зробив екскурс в історію військової співпраці Литви, Польщі та України, продемонструвавши успішні кампанії, стратегічні переваги такого союзу та важливість об’єднання зусиль трьох держав у цій сфері, початок яким поклала зведена бригада LITPOLUKRBRIG. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

ПРОГРАМА Третьої Конференції Групи сприяння розбудові Інтермаріуму

Секція регіональної безпеки і оборони

Бруно Зоріца, Бригадний Генерал Хорватських Збройних Сил, сержант Французького Іноземного Легіону у відставці (Хорватія): «Хорватсько-українська оборонна співпраця як рушій адріатично-балто-чорноморської інтеграції».

Кирило Беркаль, Начальник Військової школи командирів імені полковника Євгена Коновальця, старший лейтенант (Україна): «Сучасна військова освіта на прикладі Військової школи командирів ім. полковника Євгена Коновальця (БВОС. в.ч 3057 НГУ)».

Даміан Дуда, Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі, віце-президент Асоціації «Академічний Легіон» (Польща): «Підготовка військового резерву в молодіжних організаціях».

Єжи Таргальський, доктор гуманітарних наук, Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету (Польща): «Трикутник “Польща, Україна, Румунія” як важливий елемент безпеки регіону».

Даріуш Матерняк, Центр досліджень «Польща-Україна», автор книжки «LITPOLUKRBRIG: United for Peace» (Польща): «LITPOLUKRBRIG як приклад оборонної співпраці в регіоні».

Міхал Марек, Ягелонський Університет у Кракові, аспірант кафедри Українознавства (Польща): «Польсько-українська співпраця у оборонній промисловості – потенціал та теперішній стан».

Секція цивільного співробітництва

Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, член вищої ради Національного Корпусу (Україна): «Політика пам’яті країн Інтермаріуму: сто років відновлення державності».

Маріуш Патей, директор Інституту ім. Романа Рибарського (Польща): «Фінансова інфраструктура Міжмор’я – фундамент регіонального співробітництва. Банк Міжмор’я, Фонд Міжмор’я, Фонд Солідарності».

Кестутіс Маркевічус, ГО “LDK palikuonys” (Литва): «Литовсько-українське співробітництво в рамках проекту “Пам’ять Нації”».

Дмитро Дорошенко, керівник ГО «Юнацький Корпус» (Україна). Презентація юнацького табору «Азовець» та ГО «Юнацький Корпус».

Даниїл Майоров, методист ГО «Юнацький Корпус» (Україна). Презентація міжнародного юнацького табору «Нащадки Вільних».

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Національний Корпус презентував програму Інтермаріуму в Дрездені

3-5 серпня у Дрездені відбулася цікава та насичена подія — триденний форум «Молода Європа: Європа, Держава, Молодь», організована однойменним німецьким видавництвом Jungeuropa Verlag («Молода Європа») під керівництвом Філіпа Штайна.

Загрозливі тенденції в сучасному Євросоюзі, від «зіткнення культур» й погіршення криміногенної ситуації з початком «біженської кризи» до геополітичних трансформацій (Брекзит, каталонське питання, автономізація Центрально-Східної Європи), змушують європейських інтелектуалів дедалі активніше замислюватися про альтернативні щодо Євросоюзу моделі об’єднаної Європи.

Водночас, електоральний успіх партій правого спрямування ставить усе гостріше питання політичної освіти для молодих кадрів, що опинилися у епіцентрі політичного життя, ледве покинувши університетські лави.

Діяльність Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, заснованої народним депутатом України, лідером Національного Корпусу Андрієм Білецьким, давно привернула увагу інтелектуальних кіл Німеччини. Саме тому одним із доповідачів на Форумі стала Олена Семеняка, міжнародний секретар, член вищої ради Національного Корпусу, що прочитала годинну лекцію про геополітичну місію Інтермаріуму, покликаного не лише оборонити східні рубежі Європи від російської агресії, а й стати плацдармом для «перезавантаження» всієї європейської цивілізації.

Форум «Молода Європа», який по суті був закритою політичною школою зі строгим режимом допуску, відвідали приблизно 30 політичних активістів з різних організацій Німеччини та Австрії. Окрім Олени Семеняки та німецьких доповідачів — Філіпа Штайна, Бенедикта Кайзера і Тіля Лукаса-Весельса — на Форумі виступили представники «Казапаунд Італія» Альберто Паладіно та Валеріо Бенедетті. Серед іншого, вони розповіли про стосунки руху з правлячою партією Лега Норд, яка, на їхню думку, привласнює ідеї «Казапаунд Італія», використовуючи їх суто в інструментальному та популістському ключі.

Все інтенсивніша співпраця українських та німецьких інтелектуальних кіл, прямо дотичних до масових політичних партій, обіцяє не менш активну геополітичну синергію у випадку загострення кризових тенденцій у Євросоюзі.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Olena Semenyaka: National Corps at the 3rd JN Congress «REGeneration Europa» in Riesa

May 11-12, 2018, in the German city of Riesa, under the slogan «Your Homeland needs you!», NPD’s youth branch JN (Young Nationalists) held an annual international congress on the European future and the current challenges to Europe requiring a common decisive answer of European nationalist forces.

Apart from NPD members (Sascha Roßmüller, Jens Baur), the two-day congress was attended by representatives, speakers and guests from both Western and Eastern European countries (Spain, Italy, Greece, Poland, Bulgaria, the Czech Republic, Ukraine, Serbia, Croatia), as well as Russia. Overall, thanks to the determination of JN to generate an all-European alternative to the EU at the REGeneration Europa congress, organizers made sure to invite a new generation of European nationalists even from those countries which are traditionally considered «historical enemies» (Greece and Bulgaria, Bulgaria and Serbia, Serbia and Croatia, and so on). Also, for the first time, at the congress spoke Polish nationalists of Trzecia Droga (Third Way), a precedent previously unimaginable at the events of this kind.

But the most ambitious task undertaken by the congress organizers was giving a platform both to the Ukrainian and Russian representatives whose view of the Russian-Ukrainian conflict was expectedly antagonistic. In spite of the traditional for NPD Russia-friendly course, as a young generation of German nationalists, JN proved to be a vanguard in this case, too, having invited to the congress members of Ukrainian National Corps, also for the first time.

Thanks to them, Ukrainian nationalists, who spoke at both congress days (Victoria Polunina and Olena Semenyaka), extensively highlighted the perspective of Ukrainian nationalists on the developments of the Maidan revolution, historical and modern causes of the armed conflict with Russia and assessment of Putin’s internal policies as witnessed by the Russian nationalists who fled to Ukraine after an outbreak of the war in the Donbas and have become a part of the National Corps movement. Besides, they established new international contacts and scheduled visits to them, invited NPD and other guests to the upcoming international events in Kyiv and talked in depth with the leadership of the party whose opinions on the Russian-Ukrainian conflict also vary. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка: Втекти в Ліс: як підкорити сучасність / Убежать в Лес: как подчинить современность (лекция на русском языке)

Олена Семеняка: Втекти в Ліс: як підкорити сучасність / Убежать в Лес: как подчинить современность (лекция на русском языке)

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка: V Бандерівські читання «Інтермаріум — геостратегія українського відродження»

Участь у V Бандерівських читаннях я сприйняла передусім як «міжфракційний» шанс на вироблення солідарного зовнішньополітичного курсу з представниками об’єднаних націоналістичних сил, насамперед ВО Свобода — патрона заходу, присвяченого геополітичній місії України.

Якщо це не стосується плану конкретних акцій, поки що підписанти Національного Маніфесту (Правий Сектор, Національний Корпус, Свобода) не так-то часто узгоджують між собою стратегію й тактику політичного поступу, щоб спільні акції були більше ніж співприсутністю представників одного ідейного табору в ім’я національних інтересів України й щоб я дозволила собі зайвий раз переповідати геополітичну програму Національного Корпусу, опинившись на такому заході.

Хоча не всі знають про роботу Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, заснованої лідером Національного Корпусу, першим командиром полку АЗОВ (адже його бойовий досвід цікавить наших іноземних друзів далеко не в останню чергу), народним депутатом України Андрієм Білецьким, я не стала відтворювати зміст роздаткових матеріалів Групи й тим більше розкривати віхи нашої співпраці з політичними партнерами за межами балто-чорноморського ареалу.

В цілому тема «Інтермаріум — геостратегія українського відродження» значною мірою накладається на зміст моєї доповіді на конференції «Розбита імперія» в польському Сеймі 25-26 листопада 2017 р. «Адріатично-Балто-Чорноморський Інтермаріум: від незалежності до суверенітету» (тобто до справжньої, недекларативної незалежності), тільки з поправкою на підвищення градусу суспільної дискусії після сумнозвісного закону Сейму, зумовленого конфронтацією Польщі з Ізраїлем, що вдарило й по Україні.

Повертаючись до узгодження стратегій, я виокремила два основні підходи українських націоналістів, які умовно асоціюються з ВО Свобода і Національним Корпусом: «українізація» vs. «археофутуризація» політичного простору України. Вододіл дуже умовний, адже Національний Корпус бореться за ідеали УССД далеко не лише у політичній площині, а Свобода приділяє все більше уваги не лише питанням культури та духу, а й економіки, геополітики та оборони.

Водночас у сфері міжнародної політики україноцентризм можна розуміти по-різному: якщо в оцінці недавніх польських чи угорських кроків розбіжностей майже не виникає, спільні виробничі цикли з країнами Міжмор’я комусь можуть здаватися Совком 2.0, а відкладання міжнародної співпраці доти, доки до влади в Україні не прийдуть націоналістичні сили, може обійтись задорого, не кажучи про те, що успішні військові операції з відвоювання Донбасу й Криму на кредитах МВФ далеко не заїдуть.

Та в світлі піднятих на заході питань є всі підстави сподіватись, що Бандерівські читання, це колосальне дітище «УССД» під керівництвом Юрія Сиротюка, стане інтелектуальним цехом єдиного націоналістичного руху й зробить усе для того, щоб українська нація й держава мала в своєму розпорядженні далеко не лише духовну зброю й водночас добре знала, як бути суб’єктом, а не об’єктом геополітичної soft power.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка виступила на конференцiї «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium») у польському Сеймi

25-26 листопада в Колумновiй залi Польського Сейму вiдбулася пiдсумкова конференцiя циклу «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium»), що стартувала в Києві, продовжилася у Тбілісі та завершилася у Варшаві.

[…] На конференції «Розбита імперія» Україну представляли делегація від українського студентства, Олена Семеняка (Національний Корпус), Євген Білоножко (головний редактор Інтернет-порталу Polonews, полiтичний експерт), а також доброволець не однієї війни в регіоні Ігор «Тополя» Мазур та Анатолій Шолудько (УНА-УНСО).

Виступ Олени Семеняки природним чином стосувався новітніх українських національно-визвольних змагань, але не тільки українських. Розкриваючи геополітичну програму Національного Корпусу, вона обґрунтувала тезу про те, що, як би це парадоксально не звучало, справжню незалежність народи Центрально-Східної Європи зможуть здобути лише в рамках повноцінної регіональної інтеграції: «Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету».

Зважаючи на те, що конференцію було присвячено не тільки передісторії, а й конкретним методам здобуття незалежності народами регіону, Олена Семеняка зосередилася на наступному аспекті проблематики: «Польсько-українська співпраця як ключ до суверенного Міжмор’я». По суті геополітичний характер свого виступу вона підкреслила і в ході спілкування з журналістами місцевого телеканалу.

Крім того, з огляду на присутність на конференції членів правлячої партії Польщі «Право і справедливість», Олена Семеняка закликала польську сторону налагоджувати співпрацю з українськими політичними союзниками, пам’ятаючи про те, що нинішні президент та уряд України налаштовані лише на некритичне прийняття будь-яких ініціатив Євросоюзу й Заходу в цілому, в тому числі спрямованих проти польської культурно-демографічної й економічної політики.

Звичайно, представниця Національного Корпусу, відомого своєю всебічною співпрацею з польськими прихильниками Інтермаріуму, не могла оминути казус «історичної війни» між Україною та Польщею, розв’язаної безвідповідальними політиками та істориками винятково в інтересах Кремля.

В рамках ранкового ефіру на радіо W-Net, який ширша громадськість мала змогу послухати 27 листопада о 9:00 за польським часом, Олена Семеняка підсумувала три основні фактори, що спричинили загострення відносин між Україною та Польщею. Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка: Слово пам’яті й політики, бо їхня справа має жити…

Олександр Маслак — це рідкісна людина. Багато згадують його високі професійні якості, принципову ідейну позицію (консерватор), колосальний об’єм знань і персональний внесок у розбудову Інтермаріуму. Друзі та близькі згадують Особистість.

Знаково те, що він загинув, повертаючись з Варшави після конференції «Стратегія співпраці країн Міжмор’я в умовах гібридної війни». Знаково й те, що на останній зустрічі перед його від’їздом, де також були друзі його юних літ — Едуард Юрченко та Олександр Алфьоров — Сашко показував нам їхні спільні старі фото, над якими ми по-доброму сміялися. Хто б з нас тоді повірив, що ця зустріч є прощальною…

Так ось, саме його вірність ідейним принципам підносила його в моїх очах над іншими. Й хоча наша «ідеологія» не співпадала на всi 100%, в особі цього духовного аристократа, що надихався постаттю Фрідріха Великого, втратило все українське суспільство, не кажучи про націоналістичний рух. Усі просвітницькі проекти, які ми планували разом з Олександром (політклуб, вільний університет, сайт і багато чого іншого), тепер втілимо у життя з потроєним завзяттям.

Останнім часом він завершував свої книжки про Шевченка та історію України з фокусом на 20 ст. (на замовлення дружнього австрійського видавництва). У передмові до другої з них він зауважив, що викладає з точки зору якості політичних еліт, які бралися за розбудову української державності. Я сподіваюся, скоро обидві праці побачать світ.

З не менш унікальним Олексієм Курінним трохи інша, але настільки ж символічна історія. Хоча й боролися за спільну справу, ми, бувало, сперечалися, а на початку Майдану навіть посварилася (через ЄС: він за, я проти, з чого почалася конвертація міжнародних знайомств УТК в Інтермаріум та Пан’Європу). Я називала його «нацдемом», що віддає всі сили на боротьбу за «українство», не переймаючись питаннями геополітики та економіки, а він, із точністю до навпаки, вважав, що правий поворот у світі для мене важливіший за країну. Але казус у могилянці (де ми з Сашком були на боці Олексія без жодних вагань), за його власним зізнанням, розставив все на свої місця, і ми почали підготовку до співпраці.

Якраз після повернення Олексія з Варшави ми планували розпочати боротьбу за його право захищати дисертацію в рідному університеті. Під час поїздки Сашко пояснював йому нашу стратегію діалогу з поляками (а Олексій зі своїм насправді дуже солідним міжнародним, експертним та медійним багажем мав масу власних креативних пропозицій). Тепер же знову залишаюсь сам на сам із відчуттям натхненної, але прощальної розмови перед його від’їздом до Варшави…

Наш табір сильно втратив. Упевнена, також в особі друзів, які їздили з ними до Польщі. Але тепер у нас є нові сили та обов’язок, скріплений сумом та усвідомленням вселенської несправедливості, залізною рукою скерувати нашу нову українську спільноту у правильне русло…


Олександр Маслак закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та здобув ступінь кандидата філософських наук. Рік стажувався в Варшавському університеті. Працював старшим викладачем Центру гуманітарної освіти НАН України. Він був відомий, як експерт широкого профілю, адже розумівся на історичних подіях світу та мав потужні знання українських реалій з часів Київської Русі. Згодом пішов у політику та став членом Вищої Ради партії «Національний Корпус».

 Проводив відкриті лекції для студентів. На Youtube є лекція про одного з провідних філософів 20-го століття Освальда Шпенглера і його працю «Присмерк Заходу».

Олександр Ніконоров був змушений покинути Луганськ після захоплення міста бойовиками. Працював кореспондентом інтернет-видання «Депо», а також був політологом. Йому було лише 29 років. Олександр народився 3 листопада 1988 року у місті Торез Донецької області. В 2011 році закінчив кафедру політології в університеті Даля, що в Луганську. Після захоплення міста сепаратистами виїхав звідти, але змиритися з окупацією Донбасу не міг. Вивчав екстремістські та сепаратистські рухи на Закарпатті та Донеччині. Народний депутат Антон Геращенко розповів, що Олександр як молодий вчений готував дисертацію про проросійські сепаратистські рухи на Донбасі, якою була роль Росії в них. Олександр також був автором десятків статей і досліджень про те, що відбувається на окупованих територіях. Його статті та дослідження залишаться важливим матеріалом для майбутніх дослідників історії російської агресії на Донбасі.

http://24tv.ua/dtp_na_rivnenshhini_pogib_oleksiy_kurinniy_oleksandr_maslak_oleksandr_nikanorov_volodimir_karagyaur_sergiya_popov_n861158

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка: В Літературному Клубі відбулась лекція Марка Седжвіка

Вчора, 5-го липня, в київському лекторії нашого літературного клубу пройшла лекція, про яку багато хто й не мріяв — розмова про традиціоналізм із професором Марком Седжвіком. Лекція була на тему: «Рене Генон та Юліус Евола: як езотеричне стає політичним», але під час обговорення коло питань природно розширилось за межі оголошеної теми.

Професор Орхуського університету досить детально розглянув погляди на політичне та духовне в Генона та Еволи, віднайшовши точки дотику. Багато в чому для розуміння контексту поглядів та праць філософів вдавався до зазначення біографічних деталей. Не оминув також лектор трактувань традиціоналістів іншими сучасними мислителями та зазначив послідовників і прихильників філософів традиціоналізму. Відео лекції буде обов’язково!

Дякуємо всім, хто прийшов та став частиною цієї непересічної події! Більше вогню!

Continue reading / Читать далее

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)

    «… Есть только один огонь — мой»
    (Федерико Гарсиа Лорка)

    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)

    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)