• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Презентація українських перекладів Езри Паунда в «Пломені»

Вчора в літклубі «Пломінь» відбулася унікальна подія, приурочена до 132-ї річниці з дня народженя поета 30 жовтня 1885 р., що в ідеалі мала би зібрати не одну тисячу гостей. Цитую уривки з передмови до видання Марка Роберта Стеха:

«У час її появи 1960 р. книжка «Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія, есей, канто», видана в Мюнхені маленьким приватним видавництвом «На горі», являла собою найобширнішу добірку перекладених текстів видатного англоамериканського поета й мислителя на будь-яку мову світу. Отож, сам факт провідної ролі україномовного видання в засвоєнні і популяризації творчості однієї з ключових постатей світового модернізму надавав цій книжці статус не лише важливої, а й епохальної події в історії нашої видавничої справи… Дарма, що, в об’єктивних обставинах, її реальний вплив на літературне життя був мінімальним. […]

А попри те, потенційне значення цієї книжки для української культури залишається актуальним ще й сьогодні, понад півстоліття після її первісної появи. Уже сам факт «неуспішності» видання 1960 р. мав би спонукати сучасного читача до роздумів про деякі серйозні (на жаль, досі реальні) питання української культури та хронічні проблеми її розвитку; умови, в яких автентичні подвижницькі досягнення окремих творців культури є раз у раз непоміченими та проігнорованими суспільством їхніх земляків, а відтак і світовою спільнотою, унаслідок чого Україна залишається на провінційних маргінесах світової культури. Та що важливіше, це видання повинно й сьогодні викликати бажання осмислити деякі фундаментальні проблеми модерної культури в цілому, заторкнені як у творах самого Езри Павнда (а зокрема в циклі «Канто»), так і в передмовах та коментарях перекладача та видавця цієї книжки, одного з найвидатніших українських літераторів і інтелектуалів ХХ ст. Ігоря Костецького».

При всьому комплексі меншовартості як прокремлівських, так і прозахідних політиків, ось чому я негативно ставлюся до, певно ж, щирих прагнень патріотів весь час «піднімати бойовий дух» українському народу заявами про те, що він «найкращий» у всьому. Як на мене, ніщо так не підтверджує заяви про «failed state», як самозаспокоєння, неосвіченість і популізм, синонімом якого в Україні став патріотизм, і боюсь, також націоналізм. Тільки чесне визнання не просто своїх прорахунків, а відверто деструктивних тенденцій в новітньому українському історичному та ентокультурному самоосмисленні (а саме схильності до віктимізації і постколоніального синдрому, який НЕ компенсується марнославством) може і має відкрити нові горизонти нашому майбутньому.

Разом із професіоналами своєї справи на зразок Юрія Буряка, головного редактора і перекладача видання, що спільно з Андрієм Волошиним, молодим перекладачем і знавцем спадщини поета, та Ярославом Кузиком, очільником видавництва «ПЕНМЕН», презентували вчора цей дорогоцінний двотомник.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Екатерина Амеян: Геноцид езидов стал основной темой всероссийской научно-практической конференции

20 октября 2017 г. в Челябинске в Южно-Уральском государственном университете состоялась всероссийская научно-практическая конференция «Геноцид в XXI веке. Борьба с терроризмом». Конференция была организована «Езидским национальным культурным центром» при поддержке Правительства Челябинской области. Руководителем «ЕНКЦ» является езидский предприниматель Аско Алои. Конференция началась с приветственных слов и поздравлений представителей Правительства, Ассамблеи народов, Общественной палаты Челябинской области и руководства научно-исследовательского университета. Было сказано много теплых слов в адрес организаторов этого мероприятия, а также отмечена актуальность темы профилактики и борьбы с терроризмом.

Спикеры конференции выступили с важными и полезными докладами. Среди спикеров был и езид по национальности — Самвел Мамадович Кочои, доктор юридических наук, профессор кафедры уголовного права Московского государственного юридического университета имени О.Е. Кутафина ( МГЮА), академик РАЕН, председатель Всероссийской общественной организации «Езидский конгресс» . Он выступил с докладом «Исламское государство» и его преступления: от терроризма к геноциду». В своем докладе Кочои осветил тему геноцида езидов, раскрыв юридическую сторону проблемы признания геноцида народа мировым сообществом. Профессор особенно акцентировал внимание на то, что и России следовало бы признать геноцид езидов, совершенный террористами «ИГ». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Відбувся Круглий стіл «Дороговкази в майбутнє Богдана Гаврилишина»

19 жовтня 2017 р. у Читальному залі імені Богдана Гаврилишина Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відбувся Круглий стіл «Дороговкази в майбутнє Богдана Гаврилишина», присвячена 91-й річниці з дня народження і річниці світлої пам’яті вченого світового рівня, почесного професора університету, іноземного члена НАНУ, доктора філософії і економіки Женевського університету, голови Міжнародного інституту менеджменту, члена Римського Клубу, одного із засновників Економічного форуму у Давосі, автора багатьох книг Богдана Дмитровича Гаврилишина. Модератором заходу був директор наукової бібліотеки університету, кандидат історичних наук Петро Гаврилишин.

Спочатку учасники переглянули фільм про Богдана Гаврилишина та заслухали виступи представників його родини та активістів «Пласту», меценатом якого виступає заснований професором Благодійний Фонд.

Надалі були заслухані доповіді з аналізу дороговказів Б. Гаврилишина для розвитку як суспільства вцілому, так і для окремих особистостей зокрема, що були підготовлені студентами – майбутними істориками, політологами та міжнародниками і активну участь в їх обговоренні взяли студенти-магістранти філософського факультету.

Потім були заслухані виступи науковців університету щодо обговорюваних проблем – професора кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Михайла Голянича, доцента кафедри політології Миколи Геника, завідувача кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Максима Дойчика, доцентів кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Ірини Кучери, Ярослава Гнатюка, Олега Гуцуляка, кандидата історичних наук, викладача суспільних дисциплін Івано-Франківського коледжу технології та бізнесу Андрія Випасняка та ін.

Учасники Круглого столу підтримали ініціативи проведення серед студентів вишів Івано-Франківська та випускників шкіл конкурсних робіт, присвячених ідеям Б. Гаврилишина, та організацію даного Круглого столу як щорічного заходу. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Цепенда: З візитом відвідала делегація Послів країн Вишеградської четвірки в Україні

4 жовтня 2017 р. Прикарпатський національний університет  ім. В. Стефаника з візитом відвідала делегація Послів країн Вишеградської четвірки в Україні, а саме — Надзвичайні і Повноважні Посли: Угорщини — Ерно Кешкень, Словацької Республіки — Юрай Сівачек, Чеської Республіки — Радек Матула, Заступник Глави Місії Посольства Республіки Польща Яцек Жур та Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Павел Пешек.

У зустрічі також взяв участь Почесний консул Угорщини в Івано-Франківську Василь Вишиванюк.

Мав добру нагоду поінформувати Послів про наші міжнародні проекти з університетами регіону.

Відбулась також змістовна зустріч керівників дипломатичних місій зі студентами університету, під час якої були порушені питання співпраці України з країнами Вишеградської групи.

Не оминули дипломати і студенти питання сприйняття нового закону «Про освіту» країнами, які мають в Україні національні меншини.

Відкрита атмосфера дискусії сформувала добре враження у дипломатів щодо рівня знань наших студентів і їх прагнення до розбудови держави.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Никита Редько: Круглый стол «Большой террор. Трагедия Приуралья»

30 сентября 2017 г. в г. Уральске на базе НОК КазИИТУ (Казахстанского Университета Инновационных и Телекоммуникационных Систем) провели круглый стол «Большой террор. Трагедия Приуралья», посвященный 80-летию начала Большого террора 1937-1938 г.г.

Я стал организатором этого круглого стола в качестве руководителя Общественного Движения «За свободный доступ к архивам ВЧК, НКВД, КГБ». В работе круглого стола в числе прочих лиц приняли участие: приглашенный из г. Алматы председатель правления Общественного Объединения «Адилет» Х.М. Абжанов, приглашенный из г. Оренбурга председатель правления Оренбургского Движения «Меморал» А.А. Рождествин.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Журнал «Дзвін» відродили у Львові в модерному форматі

У межах цьогорічного Форуму видавців відбулась і презентація легендарного часопису «Дзвін», зумовлена тим, що нещодавно започаткована серія молодіжних випусків журналу модернізувалась та набула оновленого дизайну.

Головний редактор часопису «Дзвін» Юрій Коваль передусім розповів про історію колись чи не найавторитетнішого літературно-мистецького журналу в Україні, що починається ще 1940-го року. Щоправда в 1940—1941 роках він виходив під назвою «Література і мистецтво» , в 1945—1951 роках як «Радянський Львів» , а в 1951—1989 роках мав назву «Жовтень». Свого часу у ньому дебютували такі знакові постаті української літератури, як: Микола Вінграновський, Юрій Андрухович, Марія Матіос, Оксана Забужко. Юрій Коваль також зауважив, що зараз так само не бракує молодих авторів, котрі вриваються у сучасний літературний контекст. Адже буває, що п’ятнадцятирічні сьогодні пишуть так, що це б зробило честь і вже зрілим літераторам. А модератор

зустрічі, а водночас упорядник молодіжної серії часопису Марія Ястремська розповіла, як впродовж півроку тривала робота над новим «Дзвоном». Присутні ж на презентації автори мали нагоду прочитати свої тексти, а гості – відкрити для себе нові імена.

У редакції часопису кажуть, що власне запровадження молодіжних номерів, у якому відтепер мають нагоду публікуватись автори від 15-ти до 35-ти років, само по собі було ризикованим кроком, а тому ці числа планували спершу видавати тільки раз на рік. Однак з огляду на розголос, якого зазнав перший – березневий – випуск, цьогоріч вийшов вже другий – вересневий – номер такого ж ґатунку, але у осучасненому дизайні – отож «Дзвін» став модерним. І, хоч редакція мала певні побоювання з приводу того, як відреагують читачі на такі сміливі кроки, втім, не минув ще й тиждень після презентації часопису у новітній інтерпретації, як майже всі примірники вже віднайшли свого читача. Вочевидь, це свідчить про правильний курс на зміни й спростовує будь-які сумніви з приводу нової концепції. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

«Українська Призма: зовнішня політика 2016»

19 вересня 2017 р. в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) відбулася презентація щорічного аналітичного дослідження «Українська Призма: зовнішня політика 2017 р.».

Дослідження представили та відповіли на запитання студентів-міжнародників та викладачів провідні експерти Ради зовнішньої політики «Українська Призма» Геннадій Максак, Ярослав Чорногор та Олексій Крисенко.

З вітальним словом до учасників зустрічі виступив проректор, професор Андрій Загороднюк. Модераторами зустрічі були Олег Білоус, доцент,  директор Центру НАТО Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, та Ігор Гурак, доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Голова Ради зовнішньої політики «Українська Призма», голова Громадської Ради при МЗС України Геннадій Максак провів презентацію, під час якої ознайомив присутніх зі змістом та основними положеннями аналітичного дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2016». У своєму виступі він підкреслив не тільки важливість політичних знань, але й їх свідоме застосування. Як зазначили організатори презентації, аналітичне дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2016» є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2016 рік. Проаналізовано понад чотири десятки напрямів – від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії. Застосовано п`ять критеріїв оцінки — індикаторів, які базуються на новій моделі методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність МЗС України, Комітету у закордонних справах Верховної Ради України та інших інституцій, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Під час зустрічі член Ради, експерт Ярослав Чорногор розповів, що зважаючи на той факт, що відлік вимірювання почався з 2015 року як «базового рівня», в 2016 році показники дещо погіршились, на що вплинули низка чинників внутрішнього та зовнішнього характеру. Якщо серед зовнішніх факторів можна виділити глобальні та регіональні політичні трансформації, то серед внутрішніх факторів експерти відзначили зменшення рівня координації у виробленні та реалізації зовнішньополітичних рішень, а також відсутність стратегічного підходу до їх формування.

Учасники презентації у форматі дискусії обговорили ряд важливих питань у сфері зовнішньої політики України, міжнародних відносин, дипломатії.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Завершився VI Конгрес Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань (СФУЛО)

На посаді очільниці СФУЛО Софію Федину замінила Ярослава Галик
У Львові завершився VI Конгрес Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань (СФУЛО). Відкриття розпочалось виконанням Державного Гімну України, Гімну лемків та спільною молитвою. У його роботі взяли участь представники обласної та міської влади, делегації з шести країн світу та керівництво Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Делегати Конгресу представляли наступні українські лемківські громади: Організація Оборони Лемківщини (США), Об’єднання лемків Канади, Об’єднання лемків (Польща), Союз русинів-українців Словацької Республіки, Союз русинів-українців Сербії та Всеукраїнське товариство «Лемківщина». Зазначимо, що на Конгресі СФУЛО, який зазвичай відбувається кожні 5 років, обирається нове керівництво організації та закладаються пріоритети діяльності на наступні 5 років. Цьогоріч Конгрес відбувався під знаком 70-ї річниці сумнозвісної Акції «Вісла» (1947 р.) – кульмінації депортації українців з етнічних земель у Польщі, передусім із Лемківщини.

Після урочистого відкриття Конгресу, відбулось його засідання, під час якого було обрано нового Голову СФУЛО. Нею стала Ярослава Галик, котра замінила на цій посаді Софію Федину. Ярослава Іванівна Галик народилася 6 серпня 1953 року в с. Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині в родині депортованих українців-лемків. Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет. Працювала медичною сестрою Ворохтянського кістково-туберкульозного санаторію «Черемшина», вчителькою біології та хімії Кремінцівської восьмирічної школи, екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України. Перебувала у трудовій еміграції в Росії (Тюмень –1996) та Франції (Париж – 2000-2006). Багато подорожувала країнами Європи й Близького Сходу. У 2009 році вийшла її книга «Лемківщина – край наших предків». У 2012 році побачила світ її книжка «Маленька українка у великому Парижі». У 2013 році вийшла з друку третя її книжка — «Світло очей моїх».

«Дуже приємно, що після довгої перерви до Львова повернувся Конгрес Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань – організації, історія якої налічує понад 25 років. Це вже VI Конгрес і сюди приїхали делегації з шести країн світу: України, Польщі, Словаччини, Сербії, Канади та США. Для нас було дуже принципово Конгрес проводити саме на Львівщині, адже тут ми маємо одну з найбільших кількостей нащадків депортованих лемків, особливо в період з 1944 по 1946 роки. А останніми роками також на Львівщину повернулося дуже багато лемків, батьків і дідів котрих депортували у той же давній час на Донбас. А коли вони втратили свої тамтешні обійстя через московську агресію, то вони переселилися насамперед до Львова та області. Зазначимо, що у 2019 році в Україні вшановуватимуть 75-ті роковини початку великого злочину депортації: 9 вересня 1944 року почалася ця одна з найбільших етноцидних трагедій ХХ століття, під час якої постраждало понад 750 тис. людей. Тому сьогодні нашим основним завданням є звернутися до Президента, до Верховної Ради, до Прем’єр-міністра, до Світового Конгресу Українців, до місцевої влади, оскільки від них очікуємо, щоб були прийняті закони про депортацію лемків, щоби було засуджено усі депортації українців загалом і, зокрема, за період 1944-1951 років. Ми також виступили з ініціативою, що має бути створено Міністерство у справах закордонних українців. Адже наша діаспора є настільки великою потугою і має не тільки бути підтримкою України, але й Україна має нас підтримувати, розвивати, допомагати зберігати українську ідентичність, мову, культуру та координувати нашу посилену діяльність тому. На рівні громадських організацій це й так робиться, й це добре, але то насамперед повинна робити держава», — зазначила у спілкуванні зі львівськими журналістами Софія Федина.

Зазначимо, що представники СФУЛО у світі систематично відстоюють і захищають інтереси України і української спільноти, а останні кілька років активно задіяні у допомогу бійцям АТО, біженцям із тимчасово окупованих територій та відбудові постраждалих від війни регіонів.

Також учасники VI Міжнародного Конгресу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань відвідали Третій обласний фестиваль лемківської культури «Гомін Лемківщини», що проходив водночас з Конгресом у селищі Зимна Вода під Львовом.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Основні заходи на відзначення 50-ї річниці Світового Конгресу Українців пройдуть у Львові

У Львові на площі перед Собором Святого Юра відбулось урочисте відкриття днів української діаспори у Львові. Участь у ньому взяли президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій, представники обласної влади, ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, духовенство та громадськість.

Нагадаємо, що Світовий Конгрес Українців (СКУ) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів зарубіжних українців. СКУ має мережу складових організацій та зв’язків з українцями у 53 країнах. Відтак, заснований у 1967 р. Світовий Конгрес Українців в 2003 р. був визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом.

«Хочу вам відкрити таємницю, що коли ми почали планувати відзначення 50-ї річниці Світового Конгресу Українців, то думали, що обмежимося лише столицею України, бо не зможемо об’їхати всі міста. Але ми дуже швидко дійшли до висновку, що просто не могли б гідно відзначати 50-ту річницю СКУ, оминаючи Львів. Відтак нам дуже приємно бути з вами впродовж наступних трьох днів української діаспори у столиці Галичини. Адже діяльність Світового Конгресу Українців є стисло пов’язана з історією України, бо ми впродовж перших 25 років нашого існування були фактично послами поневоленої країни, відтак після відновлення незалежності ми присвячували свої зусилля, щоб утверджувати державність України на всіх континентах», — зазначив на урочистості Євген Чолій.

Отож Світовий Конгрес Українців разом із своїм партнером, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка», запланував цілу низку заходів, котрі відбудуться 27-29 серпня 2017 р. у різних локаціях міста Лева. Зокрема, передбачені: Міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст» у Національному університеті «Львівська політехніка», презентація видання «Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства» та урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ «Ремінісценції UA» у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької. Також відбудеться V Міжнародний конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

Як зазначила директор МІОК Ірина Ключковська: «Дні української діаспори – це символ нашої непохитної єдності, яку не здолати кордонами, відстанями та обставинами. Жорстока агресія Російської Федерації зробила нас сильнішими в боротьбі за незалежність, територіальну цілісність і за наш європейський цивілізаційний вибір. Тому відзначення 50-ліття СКУ – це наша шана та вдячність цій міжнародній українській спільноті за пройдений шлях і запевнення у подальшій спільній праці для України».

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: На «Етновирі» разом зі слов’янами «Аркана» танцюватимуть естонці, турки та індійці

З 24-27 серпня у Львові вже вкотре проходитиме щорічний міжнародний фестиваль фольклору «Етновир», який власне й дасть старт святкуванню Дня Незалежності у столиці Галичини. Нагадаємо «Етновир» відбувається під егідою Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв (CIOFF®) при ЮНЕСКО та Міжнародної Організації Народної Творчості (IOV).

Відтак найвідоміші етноколективи з таких країн, як Македонія, Туреччина, Естонія, Індія, Польща та Україна представлятимуть свою етнічну культуру в трьох найкращих локаціях міста. Кожного дня тут відбуватимуться колоритні концерти на площі Ринок, на площі Музейній та у ТРЦ Victoria Gardens. Родзинкою цьогорічного фестивалю буде унікальна програма «Етно-Моцарт».

Традиційно «Етновир» завершиться виконанням гуцульського бойового танцю «Аркан» танцюристами з усіх запрошених країн.

«Наближається День Незалежності і тепер складно собі уявити його святкування без фестивалю «Етновир». Кожного року в нас окрім виступів фольклорних колективів відбувається й змагання народних оркестрів. Але цього року для музикантів ми ускладнюємо життя. Адже їм потрібно буде не лише виконувати власну етнічну музику — перед ними стоятиме завдання вивчити музику Моцарта та оригінальні старі львівські мелодії – і це буде одним з основних критерієм вибору найкращого оркестру»,- зазначає Андрій Сидор, директор фестивалю «Етновир».

В межах фестивалю буде представлено й програму «Етнофешн» — показ сучасних мод у етностилі.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)