• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" Международной Ассоциации "Мезоевразия" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org
    Что такое "Мезоевразия" - https://uk.wikipedia.org/wiki/Мезоєвразія
    Апология национализма - http://www.mesoeurasia.org/archives/19348
    Институт стратегического анализа нарративных систем - http://narratio.primordial.org.ua
    Консалтинговая формация "Примордиал-Альянс" - http://alliance.primordial.org.ua
    Форум "Сверхновая Сарматия" - http://intertraditionale.forum24.ru


Olena Semenyaka: National Corps at the 3rd JN Congress «REGeneration Europa» in Riesa

May 11-12, 2018, in the German city of Riesa, under the slogan «Your Homeland needs you!», NPD’s youth branch JN (Young Nationalists) held an annual international congress on the European future and the current challenges to Europe requiring a common decisive answer of European nationalist forces.

Apart from NPD members (Sascha Roßmüller, Jens Baur), the two-day congress was attended by representatives, speakers and guests from both Western and Eastern European countries (Spain, Italy, Greece, Poland, Bulgaria, the Czech Republic, Ukraine, Serbia, Croatia), as well as Russia. Overall, thanks to the determination of JN to generate an all-European alternative to the EU at the REGeneration Europa congress, organizers made sure to invite a new generation of European nationalists even from those countries which are traditionally considered «historical enemies» (Greece and Bulgaria, Bulgaria and Serbia, Serbia and Croatia, and so on). Also, for the first time, at the congress spoke Polish nationalists of Trzecia Droga (Third Way), a precedent previously unimaginable at the events of this kind.

But the most ambitious task undertaken by the congress organizers was giving a platform both to the Ukrainian and Russian representatives whose view of the Russian-Ukrainian conflict was expectedly antagonistic. In spite of the traditional for NPD Russia-friendly course, as a young generation of German nationalists, JN proved to be a vanguard in this case, too, having invited to the congress members of Ukrainian National Corps, also for the first time.

Thanks to them, Ukrainian nationalists, who spoke at both congress days (Victoria Polunina and Olena Semenyaka), extensively highlighted the perspective of Ukrainian nationalists on the developments of the Maidan revolution, historical and modern causes of the armed conflict with Russia and assessment of Putin’s internal policies as witnessed by the Russian nationalists who fled to Ukraine after an outbreak of the war in the Donbas and have become a part of the National Corps movement. Besides, they established new international contacts and scheduled visits to them, invited NPD and other guests to the upcoming international events in Kyiv and talked in depth with the leadership of the party whose opinions on the Russian-Ukrainian conflict also vary. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Флешмоб «Вишиванка цвіте над Україною»

Студенти Івано-Франківського коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника вже п`ятий рік поспіль відзначають свято — День Вишиванки — флешмобом.

Цьогоріч учасниками традиційного флешмобу «Вишиванка цвіте над Україною» стало 250 студентів спеціальностей «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». Дійство відбувалося на площі біля пам’ятника Іванові Франку.

Організатор та режисер-постановник флешмобу — культорганізатор Івано-Франківського коледжу Роксолана Павелко.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: «Світ зрештою має визнати Голодомор геноцидом українського народу» — заявив генеральний секретар Світового Конґресу Українців і президент Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів

З нагоди вшанування 85-их роковин Голодомору в Україні Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою спільно із Народним домом «Просвіта» Львівської політехніки провели зустріч під назвою “Україна пам’ятає — світ визнає”. У ній взяв участь і відомий громадський і політичний діяч української діаспори, голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, генеральний секретар Світового Конґресу Українців і президент Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів.

Вітаючи знаного гостя, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська нагадала, що в останню суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв голоду, штучно організованого сталінським режимом в Україні в 1932-33 роках. Цьогоріч цей день випадає на 24 листопада. Починаючи з 1991 року, Україна в різній формі вшановує пам’ять жертв Голодомору. Та особливої ваги ця подія набула в останній час. У цей день у кожній українській домівці запалюють незгасиму свічку пам’яті. Власне, цю ідею цю висунув саме Стефан Романів разом зі своїми соратниками, котрі в далекій Австралії ще 2008 року її вперше втілили.

Ми тоді знайшли спільну мову з українськими урядовцями, — наголосив, виступаючи перед чисельними присутніми, — що спільно можемо багато чого зробити. І якщо будемо разом працювати, то зможемо швидше донести світові інформацію про Голодомор. Так розпочалася кампанія “Україна пам’ятає – світ визнає”, суть якої полягав у роботі в двох напрямках. З одного боку, в самій Україні потрібно було говорити більше про Голодомор адже довгі роки в світі мало знали про нього, а якщо знали, то лише кремлівську версію. Водночас, ми розпочали роботу з міжнародною спільнотою, парламентами різних країн, щоби домогтися від ООН остаточного визнання Голодомору геноцидом”. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: Українська емпатія Уолтера Орр Скотта

Мабуть, символічно, що саме в Міжнародний день поезії до стін Львівської політехніки завітав Уолтер Скотт, американський поет і письменник, громадський діяч, ветеран війська США, аби прийняти участь у творчій зустрічі під назвою «Емпатія – дорога до миру і любові. Уолтер Орр Скотт про Україну й українців». Емпатія, як відомо, означає – «співпереживання, співучасть». А пана Скотта, як одного з небагатьох корінних американців, можна назвати в цьому сенсі щирим і вірним симпатиком України.

Уолтер Орр Скотт народився 1944 у місті Тампа, Флорида (США). Чимало років прослужив у війську (пішов у відставку у званні капітана шостого офіцерського рангу). Низку років допомагає українським воякам пройти психологічну реабілітацію. Автор прозової книги «Історія одного солдата» (2017) та поетичної збірки «Вставай, Україно!» (2014 рік). Обидві вони видані як англійською, так і українською мовами. Його ж третя книга «Шевченко в прозі» буде опублікована в цьому році. З 2011 року мешкає в місті Жмеринка, що на Вінниччині. Є членом міського літературного об’єднання «Калинове гроно» та єдиним іноземним автором колективного альманаху «Чарівна криниченька». Нагороджений званням лейтенанта українського козацтва. З 2017 р. — член Національної спілки журналістів України. Цього ж року отримав почесну відзнаку — «Волонтер України».

Представляючи знаного в Україні американця, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Ірина Ключковська підкреслила, що нині вкрай важливо працювати з українською діаспорою, і це повинно бути стратегічним напрямом для нашої держави. Та не менш актуально для нас, для України та української спільноти, спілкуватися з тими іноземцями, які цікавляться Україною, пишуть про неї, вивчають її. Так і в прозових творах нинішнього гостя її до глибини душі вразили не тільки факти, знання історії, а й занурення автора у психологію, спосіб життя, ментальність пересічного українця, психологію людини, яка повертається з війни.

Натомість як завше фаховий аналіз поезій пана Уолтера зробив знаний український поет, лауреат Шевченківської премії й заступник директора МІОК Ігор Калинець:

— Ще кілька місяців тому я й не міг уявити, що в Україні є англомовний поет, який переповідає все те насущне, що казав Шевченко, і те, що він нас навчив. Мене просто вразили рядки його віршів: «Моя Україно, я не прийшов на світ з твого лона, але ти пригорнула мене до грудей, наче кревного сина…». Ці слова рівні Шевченковому молитовному зверненню до України. Адже саме Кобзар дав цьому поетові пізнання України і підвів його до сучасного розуміння стану справ на нашій землі.

Сам же літератор був небагатослівним і більше слухав чисельних виступаючих. Проте у своєму стислому слові до аудиторії зауважив, що, як на нього, нині в України є дві рівнозначні проблеми: корупція та російська агресія. — Щиро кажучи, — зауважив письменник, я розчарований мовчанням щодо них інтелектуальної спільноти України. Ми чуємо кілька поодиноких голосів, але де Стуси, Марченки й Чорноволи сьогодення? Я, на жаль, чую лише тишу.

Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ігор Галущак: МІОК – 25-те Передріздвяння та 20 років у Львівській політехніці

У святково передріздвяній атмосфері Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» відзначив 25-ліття з часу свого заснування.
На початку урочистості, присвяченій цій без виключення знаковій події в історії сучасного світового українства, відбулося не менш символічне дійство. Адже давній духовний наставник Інституту — отець Роман Кравчик, благословляючи присутніх, передав політехнікам Віфліємский вогонь миру.

А серед численних вітань від поважних гостей заходу, мабуть, найбільш ємно оцінив здобутки цієї широко відомої вітчизняної гуманітарної міжнародної установи ректор Львівської політехніки, професор Юрій Бобало, котрий зокрема сказав: «Ми сьогодні маємо слушну нагоду тепло і й сердечно привітати талановитий і згуртований колектив нашого МІОКу із його славним ювілеєм! Адже це — унікальна у світовій практиці інституція, котра опікується розвитком і налагодженням контактів із 20-мільйонним світовим українством, діючи за чотирма пріоритетними напрямками: освітнім, міграційним, культурним та співпрацею із діаспорою. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Володимир Стецюк: Вийшов у світ другий випуск альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада»

У Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація другого випуску альманаху письменників Придніпров’я «Степова Еллада». У випуску представлені також твори криворізьких поетів Віктора Гриценка, Інни Доленник і Володимира Стецюка.

Твори різноманітних жанрів – поезія, проза, мемуари, драматургія, публіцистика, які увійшли до другого випуску альманаху, стали номінантами обласного патріотичного літературного конкурсу імені Валер’яна Підмогильного, ініційованого обласною письменницькою організацією та управлінням культури, національностей і туризму облдержадміністрації. Отже на презентації визначені журі переможці конкурсу отримували дипломи, грошові премії та примірники альманаху «Степова Еллада». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Сергей Путилов: Годовщина российско-финской войны: повторится ли прошлое?

30 ноября 1939 года началась советско-финская война, которую поэт Твардовский назвал «незнаменитой». Потери Красной армии оказали огромны. Несмотря на победу, выигрыш оказался сомнительным. Возможно, если бы не финская авантюра Сталина, то Гитлер, убедившийся в слабости «непобедимой и легендарной» (которая три месяца не могла справиться со слабым противником), не рискнул напасть на Советский Союз. Финны называют этой войну talvisota, или «зимняя война». Количество погибших, обмороженных советских воинов измерялось десятками тысяч. При это финны потеряли людей в разы меньше.

26 ноября 1939 года правительство СССР направило ноту протеста правительству Финляндии по поводу якобы имевшего место артиллерийского обстрела, который, по заявлению советской стороны, был совершён с финляндской территории. Ответственность за начало военных действий советской стороной была полностью возложена на Финляндию. Начало военных действий привело к тому, что в декабре 1939 года СССР как агрессор был исключён из Лиги Наций. Война завершилась подписанием Московского мирного договора. В этой войне не было победителя. Хотя СССР и отобрал у Финляндии Карельский перешеек, но в действительности это оказалась «пиррова победа». Она показала слабость Красной Армии, ускорила принятие Гитлером решения напасть на СССР — этот «колосс на глиняных ногах», по его мнению.  Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Олена Семеняка виступила на конференцiї «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium») у польському Сеймi

25-26 листопада в Колумновiй залi Польського Сейму вiдбулася пiдсумкова конференцiя циклу «Розбита Iмперiя» («Rozbite Imperium»), що стартувала в Києві, продовжилася у Тбілісі та завершилася у Варшаві.

[…] На конференції «Розбита імперія» Україну представляли делегація від українського студентства, Олена Семеняка (Національний Корпус), Євген Білоножко (головний редактор Інтернет-порталу Polonews, полiтичний експерт), а також доброволець не однієї війни в регіоні Ігор «Тополя» Мазур та Анатолій Шолудько (УНА-УНСО).

Виступ Олени Семеняки природним чином стосувався новітніх українських національно-визвольних змагань, але не тільки українських. Розкриваючи геополітичну програму Національного Корпусу, вона обґрунтувала тезу про те, що, як би це парадоксально не звучало, справжню незалежність народи Центрально-Східної Європи зможуть здобути лише в рамках повноцінної регіональної інтеграції: «Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету».

Зважаючи на те, що конференцію було присвячено не тільки передісторії, а й конкретним методам здобуття незалежності народами регіону, Олена Семеняка зосередилася на наступному аспекті проблематики: «Польсько-українська співпраця як ключ до суверенного Міжмор’я». По суті геополітичний характер свого виступу вона підкреслила і в ході спілкування з журналістами місцевого телеканалу.

Крім того, з огляду на присутність на конференції членів правлячої партії Польщі «Право і справедливість», Олена Семеняка закликала польську сторону налагоджувати співпрацю з українськими політичними союзниками, пам’ятаючи про те, що нинішні президент та уряд України налаштовані лише на некритичне прийняття будь-яких ініціатив Євросоюзу й Заходу в цілому, в тому числі спрямованих проти польської культурно-демографічної й економічної політики.

Звичайно, представниця Національного Корпусу, відомого своєю всебічною співпрацею з польськими прихильниками Інтермаріуму, не могла оминути казус «історичної війни» між Україною та Польщею, розв’язаної безвідповідальними політиками та істориками винятково в інтересах Кремля.

В рамках ранкового ефіру на радіо W-Net, який ширша громадськість мала змогу послухати 27 листопада о 9:00 за польським часом, Олена Семеняка підсумувала три основні фактори, що спричинили загострення відносин між Україною та Польщею. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Презентація українських перекладів Езри Паунда в «Пломені»

Вчора в літклубі «Пломінь» відбулася унікальна подія, приурочена до 132-ї річниці з дня народженя поета 30 жовтня 1885 р., що в ідеалі мала би зібрати не одну тисячу гостей. Цитую уривки з передмови до видання Марка Роберта Стеха:

«У час її появи 1960 р. книжка «Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія, есей, канто», видана в Мюнхені маленьким приватним видавництвом «На горі», являла собою найобширнішу добірку перекладених текстів видатного англоамериканського поета й мислителя на будь-яку мову світу. Отож, сам факт провідної ролі україномовного видання в засвоєнні і популяризації творчості однієї з ключових постатей світового модернізму надавав цій книжці статус не лише важливої, а й епохальної події в історії нашої видавничої справи… Дарма, що, в об’єктивних обставинах, її реальний вплив на літературне життя був мінімальним. […]

А попри те, потенційне значення цієї книжки для української культури залишається актуальним ще й сьогодні, понад півстоліття після її первісної появи. Уже сам факт «неуспішності» видання 1960 р. мав би спонукати сучасного читача до роздумів про деякі серйозні (на жаль, досі реальні) питання української культури та хронічні проблеми її розвитку; умови, в яких автентичні подвижницькі досягнення окремих творців культури є раз у раз непоміченими та проігнорованими суспільством їхніх земляків, а відтак і світовою спільнотою, унаслідок чого Україна залишається на провінційних маргінесах світової культури. Та що важливіше, це видання повинно й сьогодні викликати бажання осмислити деякі фундаментальні проблеми модерної культури в цілому, заторкнені як у творах самого Езри Павнда (а зокрема в циклі «Канто»), так і в передмовах та коментарях перекладача та видавця цієї книжки, одного з найвидатніших українських літераторів і інтелектуалів ХХ ст. Ігоря Костецького».

При всьому комплексі меншовартості як прокремлівських, так і прозахідних політиків, ось чому я негативно ставлюся до, певно ж, щирих прагнень патріотів весь час «піднімати бойовий дух» українському народу заявами про те, що він «найкращий» у всьому. Як на мене, ніщо так не підтверджує заяви про «failed state», як самозаспокоєння, неосвіченість і популізм, синонімом якого в Україні став патріотизм, і боюсь, також націоналізм. Тільки чесне визнання не просто своїх прорахунків, а відверто деструктивних тенденцій в новітньому українському історичному та ентокультурному самоосмисленні (а саме схильності до віктимізації і постколоніального синдрому, який НЕ компенсується марнославством) може і має відкрити нові горизонти нашому майбутньому.

Разом із професіоналами своєї справи на зразок Юрія Буряка, головного редактора і перекладача видання, що спільно з Андрієм Волошиним, молодим перекладачем і знавцем спадщини поета, та Ярославом Кузиком, очільником видавництва «ПЕНМЕН», презентували вчора цей дорогоцінний двотомник.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Екатерина Амеян: Геноцид езидов стал основной темой всероссийской научно-практической конференции

20 октября 2017 г. в Челябинске в Южно-Уральском государственном университете состоялась всероссийская научно-практическая конференция «Геноцид в XXI веке. Борьба с терроризмом». Конференция была организована «Езидским национальным культурным центром» при поддержке Правительства Челябинской области. Руководителем «ЕНКЦ» является езидский предприниматель Аско Алои. Конференция началась с приветственных слов и поздравлений представителей Правительства, Ассамблеи народов, Общественной палаты Челябинской области и руководства научно-исследовательского университета. Было сказано много теплых слов в адрес организаторов этого мероприятия, а также отмечена актуальность темы профилактики и борьбы с терроризмом.

Спикеры конференции выступили с важными и полезными докладами. Среди спикеров был и езид по национальности — Самвел Мамадович Кочои, доктор юридических наук, профессор кафедры уголовного права Московского государственного юридического университета имени О.Е. Кутафина ( МГЮА), академик РАЕН, председатель Всероссийской общественной организации «Езидский конгресс» . Он выступил с докладом «Исламское государство» и его преступления: от терроризма к геноциду». В своем докладе Кочои осветил тему геноцида езидов, раскрыв юридическую сторону проблемы признания геноцида народа мировым сообществом. Профессор особенно акцентировал внимание на то, что и России следовало бы признать геноцид езидов, совершенный террористами «ИГ». Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)