• Приоритетом Аналитического Центра "Эсхатон" является этнополитическое просвещение, цель которого - содействовать развитию демократии, построению действительного гражданского общества, расширению участия сознательных граждан в общественной и этнополитической жизни, углублению взаимопонимания между народами, культурами, религиями и цивилизациями.
    Группа АЦ "Эсхатон" ВКонтакте - https://vk.com/club16033091
    Книги АЦ "Эсхатон" - http//geopolitics.mesoeurasia.org


Ярослав Мельник: Ментально-аксіологічні та морально-етичні рамки комунікативних актів у текстах Нового Заповіту

… все тоне в фарисействі…
Авва Отче, цю чашу мимо пронеси…
Б.Пастернак

Анотація. У статті розглядається типологія комунікативних актів у текстах Нового Заповіту з урахуванням ментально-аксіологічних та морально-етичних регістрів. Виділяються ключові параметри комунікації та їх інтерпретація Ісусом Христом. Крім цього, робиться акцент на християнсько-світоглядних чинниках у формуванні дискурсу євангельських текстів.
Ключові слова: комунікація, комунікативна поведінка, текст, етнокультура.

The article deals with the typology of communicative acts in the texts of the New Testament on the basis of cognitive, axiological, ethical and moral factors. The key thresholds of communication and their interpretation by Jesus Christ are distinguished. The emphasis is given on the role of Christian paradigms participating in the formation of evangelic texts.
Key words: communication, communicative behaviour, text, ethnoculture.

Проблеми, комунікативних актів, соціально-етичних сценаріїв комунікації і дискурсу загалом стали особливо актуальними впродовж останніх десятиліть [9, с. 20]. Така актуалізація є мотивованою і пояснюється революційними процесами у сфері інформаційних технологій, формуванні комунікаційних систем, створенні інтернет-мережі, удосконаленні комунікативної етики, наданні широкого спектра інформаційних послуг, тиражування різних видів та засобів збереження і передачі інформації. Тотальне проникнення телекомунікаційних послуг в усі сфери людського буття – телебачення, радіо, Інтернет, пресу – стало невід’ємним атрибутом життя людини початку ХХІ ст. У зв’язку з цим низка проблем, пов’язаних з комунікаційними системами, культурою комунікації, перестали бути локальними і набули статусу надактуальних. До них можемо віднести явища інформаційних воєн, маніпуляції та зомбування мільйонів через ЗМІ, засмічення інформаційного простору та інформаційний тероризм, вплив на індивідуальну та колективну свідомість та ін. Значною мірою ці проблеми зараз розглядаються та тлумачаться у контексті екології людини, екології культури, філософської антропології [10, с. 36]. Також упродовж останніх десятиліть формується етико-методологічна база нового інформаційного суспільства. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Мельник: Сценарії комунікативної поведінки в українському мовно-культурному просторі (на матеріалі української народної пісні)

Як гадюка і чоловік судилися — 01У статті на матеріалі української народної пісні розглядаються сценарії, типи та моделі комунікативної поведінки. Вивчається та розширюється існуюча парадигма теорії комунікації, інвентаризуються та уточнюються окремі категорії. Також систематизуються та описуються типологія комунікативних структур у залежності від аксіологічних, психоментальних специфік, прагматики та ін.
Ключові слова: комунікація, комунікативна традиція, народна пісня, текст, картина світу.

Науково-технічний прогрес останніх століть загострив та вивів на поверхню проблему відставання гуманітарної сфери від науково-технічної. Попри надбання, які отримала цивілізація завдяки доробкам філософів, письменників, поетів, драматургів, теоретиками мистецтва, а також розвитку психології та інших гуманітарних напрямів, ХХ століття продемонструвало катастрофічну антитотожність технічної та гуманітарної сфер. Гуманітарні кризи у формі світових воєн, «культурних революцій» (за якими стояли ідеї культурних сачків), ідеологічні, релігійні, соціальні, расові, етнічні та інші протистояння, які часто набували форм відкритого антагонізму, зайвий раз підтвердили необхідність прориву у науково-методологічній сфері, яка охоплює весь гуманітарний цикл. Більше того, у зазначеній галузі не сформувалась та не окреслилась нова й адекватна наукова парадигма, яка у свою чергу віддзеркалювала б виклики ХХІ ст. Власне у клубку цих проблем на світову арену вийшли нові інформаційні та мас-медійні технології, інтернет-середовище та низка інших досягнень кінця ХХ ст., які радикально змінили інформаційно-психологічні портрети сучасної людини, але до яких вона ще не зовсім готова.
Саме ці процеси спонукали зародження та розвиток нових галузей знань та досліджень. Підтвердженням цього є формування у 50–70-х роках ХХ ст. нової гуманітарної парадигми, яка стала лише черговою спробою компенсації та заповнення лакун, які утворилися у гуманітарному просторі. Але, як відомо, людство ввійшло в нове тисячоліття, так і не позбувшись першопричин цих викликів. Це означає, що у ХХІ і, очевидно, у наступних століттях основними середовищами, в яких будуть відбуватись найінтенсивніші процеси формування ландшафту цивілізації, – це інформаційне, комунікативне, мас-медійне, лінгвокультурне, соціально-психологічне та інші. Про актуальність зазначеного кола питань говорять провідні мислителі сучасності та акцентують увагу на проблемах, які очікують людство у найближчій та подальшій перспективах.
Однією з таких галузей, яка виокремилась у самостійний напрямок сучасної гуманітарної науки, є комунікативна лінгвістика (комунікатологія) [19; с. 233]. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Мельник Ярослав, Криворучко Наталія: Екологія людини у контексті культурно-політичних метаморфоз Східної Європи

Поглянувши на історію людства і сьогодення, робиш висновок,
що на якомусь етапі свого розвитку людина зблудила
і пішла абсолютно хибною дорогою, кінець якої є тупиковим

Упродовж останніх десятиліть постала необхідність говорити про екологію як явище глобальних параметрів. Екологія як природниче поняття вже давно сягнула за межі субстантивних категорій чи територіально окресленого біоценозу та набула загальнолюдського, планетарного масштабу. Більше того, це явище вийшло за межі екології матеріального світу і торкнулось таких феноменів як культура, людина, духовність.

Особливості розвитку сучасних соціально-економічних систем та процесів зумовлюють необхідність формування не лише засадничих правил користування середовищем, у якому живе людина, а й стабільного європейського та світового економічного і культурно-політичного простору. Вони ж спонукають науковців, філософів, культурологів та ін. фахівців й усю міжнародну спільноту поставити питання про екологію людського буття. Як вважають І. Алексєєнко та Л. Кейсевич, сьогодні можна говорити про те, що на сучасному етапі цивілізація знаходиться в глухому куті, і якщо не буде знайдено і реалізовано оптимальний, із найменшими втратами вихід із нього, то загибель суспільства, як і колапс біосфери, настануть із невідворотною закономірністю [33, c. 60].

Проблема екології стала настільки гострою, що її висвітлення має місце в державних установах та є ключовим предметом у діяльності багатьох громадських організацій, ЗМІ тощо. Питання екології не обійшли й діяльність церкви. Зокрема, Папа Римський Бенедикт ХV, Іван Павло ІІ та ін. у своїх енцикліках постійно нагадують людству про закони людського життя та вичерпність природних ресурсів тощо. Так, в енцикліці «Sollicitudo rei socialis» Павло VI констатує, що людство у ставленні до природи підпорядковане не тільки біологічним, а й моральним законам, які не можна безкарно порушувати Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Мельник, Наталія Криворучко: Типологія стратагем мислення у контексті державотворчих інтенцій

У статті робиться спроба узагальнити багаторічний досвід спостереження та вивчення ментальної типології. Пропонується  класифікація складників, які формують цільно-системний етнотип. Думки, викладені у статті, можуть бути ключем до пояснення багатьох фактів соціального та етнокультурного планів минулого та сьогодення.

 Ключові слова: ментальність, ментальний тип, стратагема, аграрний тип мислення, державотворення

На сучасному етапі розвитку гуманітарної науки менталітет нації є одним із ключових об’єктів дослідження у різних галузях знань – лінгвістиці, психології, етнології, культурології, філософії, політології, логіці, теорії штучного інтелекту та багатьох інших [1, 2]. Наукові розробки пропонують низку підходів до інтерпретації цієї категорії. Причиною активної уваги авторитетних учених до ментальності є прагнення збагнути специфіку способу, стилю та стратегії мислення тієї чи іншої нації. Саме тому Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS

Ярослав Мельник, Наталія Криворучко: Феномен страху у сучасному соціально-політичному дискурсі

Собака зазвичай гавкає не для того, щоб налякати,
а тому, що йому самому страшно

Сучасна цивілізація зі своїми викликами і перспективами створює необхідність формування нових парадигматів мислення, свідомості й поведінки. В добу глобалізації форсований розвиток суспільних та державотворчих процесів робить очевидним необхідність розгляду страху як соціально-політичного, культурного феномену, що породжує різні форми тоталітарно-диктаторських та ін. маніпулятивних режимів, консервацію усталених суспільних ієрархій, які є відвертим анахронізмом, стають джерелом виникнення насильства, порушення прав і свобод людини. Необхідно зазначити, що гуманітарною наукою не проведено комплексного дослідження такого унікального явища, як «страх», та можливостей його практичного застосування в контексті формування соціальних систем. Крім цього, більш ніж актуальним залишається питання еволюційних наслідків та поетапних результатів у формуванні нових політичних пейзажів у планетарному масштабі.

Стихійні бунти і соціальні вибухи, локальні конфлікти і конфлікти глобальних масштабів стали типовим явищем нашого сьогодення. Continue reading

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • WebDigg
  • Community-Seo
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • MisterWong
  • BobrDobr
  • Moemesto
  • News2
  • Live
  • MSN Reporter
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • «… Зажги свой огонь.
    Ищи тех, кому нравится, как он горит»
    (Джалалладин Руми)


    «… Традиция — это передача Огня,
    а не поклонение пеплу»
    (Густав Малер)


    «… Tradition is not the worship of ashes, but the preservation of fire»
    (Gustav Mahler)

    «… Традиционализм не означает привязанность к прошлому.
    Это означает — жить и поступать,
    исходя из принципов, которые имеют вечную ценность»
    (Артур Мёллер ван ден Брук)


    «… Современность – великое время финала игр олимпийских богов,
    когда Зевс передаёт факел тому,
    кого нельзя увидеть и назвать,
    и кто все эти неисчислимые века обитал в нашем сердце!»
    (Глеб Бутузов)